Готовність дитини до навчання в школі

Сьогодні проблема готовності дитини до навчання в школі в нових сучасних умовах посідає одне з важливих місць у зв’язку з переходом на нову систему навчання. Дуже важливо, щоб малюк на початок навчання в школі був готовим учитися, що характеризується таким поняттям, як «шкільна готовність». Воно означає, що готовність до школи — це не тільки вміння читати, писати та додавати цифри. Психологи та педагоги визначають кілька складових шкільної готовності, про які батьки, на жаль, часто забувають. Адже шкільне життя навіть найрозумнішої, але психічно ще не готової до навчання дитини, може скластися досить проблематично.

Існує два основних критерії готовності дитини до школи — фізична та психологічна готовність. Що можна сказати про фізичну зрілість малюка шести років. Дуже рідко можна зустріти дитину у віці шести років, яка фізіологічно готова до навчання в школі. Якщо у дитини існують будь-які логопедичні проблеми, підвищена хворобливість, знижений імунітет — у шість років до школи йти не можна. Що стосується психологічної готовності, то вона, в свою чергу, складається з інтелектуальної, емоційної та соціальної готовності.

Інтелектуальна готовність

Для малюка шести років — це здатність концентрувати свою увагу, вміння виокремлювати фігуру із загального фону, установити зв'язок між явищами та подіями, вміння дитини не просто запам’ятати матеріал, але й залучити до цього своє логічне мислення. До інтелектуальної готовності, на думку психологів, належить і розвиток дрібної моторики руки, який інакше кажучи називається ще і роботою дрібних м’язів руки. Вона (робота) має значення не тільки для навчання дитини письму, але й для розвитку мовних навичок. Оцінити рівень розвитку моторики ви можете за тим, як дитина малює, вирізає, користується столовими приборами. А можна намалювати на аркуші паперу звивисту лінію і попросити малюка за допомогою олівця «допомогти» метеликові зібрати нектар із квіточок. Якщо він веде олівця точно по лінії, то з дрібною моторикою все гаразд. Важливо, яким рівнем розвитку мовлення володіє дитина. Тут ви можете використовувати переказ почутої історії або розповідь за картинками.

Прочитайте малюкові коротку розповідь, усього шість або сім речень, і попросіть переказати. Можете показати 6—7 послідовних картинок, за якими дитина могла б скласти маленьку історію. Ви повинні оцінювати вміння малюка будувати речення, узгоджувати слова, зв’язність мовлення, логіку розповіді, вміння вибудовувати сюжетну лінію (є початок, середина і кінець). Щоб перевірити концентрацію уваги, можна дати дитині невеликий друкований текст і попросити закреслити в ньому всі літери «і». А потім подивитися, скільки рядків вона опрацювала, як довго змогла утримувати увагу. У нормі малюк повинен працювати 10 хвилин і встигнути проглянути 5—7 рядочків.

Персональный сайт - Родителям первоклассников

Емоційна готовність

Емоційна готовність означає вміння дитини не брати до уваги свої імпульсивні реакції, а вміння тривалий час виконувати роботу, що не дуже подобається, тобто у малюка повинна бути досить високо розвинена довільність поведінки. Спершу давайте відповімо на запитання: «Чи вміє дитина дотримуватися встановлених правил і кон­тролювати свої дії?» Згадайте смішну дитячу гру «Так і ні — не говорити, чорне і біле — не носити». Пограйте з малюком в неї, і ви зможете визначити, чи достатньою мірою розвинений у нього рівень самоконтролю. Умова гри проста — дитина, відповідаючи на запитання, не повинна говорити «Так» чи «Ні». Запитання можуть бути різноманітними: «Ти любиш морозиво?», «Ти коли-небудь їздив на потязі?» тощо. Запитань, як правило, повинно бути не менше ніж десять. Якщо на більшість із них малюк відповідає, дотримуючись правил гри, то це означає, що в нього високий рівень самоконтролю.

Близько 450 тисяч українських першокласників сядуть за парти у новому навчальному році - Офіційний сайт комунального закладу "Се

Соціальна готовність

Соціальна готовність — це готовність, що містить потребу в спілкуванні з однолітками, уміння ладнати з дітьми у колективі, слухати вчителя і дотримуватися його вимог. Зверніть увагу на те, чи бере участь дитина в грі інших дітей, чи ділиться з ними іграшками або солодощами. Важливо і те, чи може дитина слухати інших, не перериваючи їхні розповіді, чи дотримується вона черговості, якщо цього вимагає та або інша ситуація. Звісно, що всі діти різні, тому необхідно намагатися піднімати рівень емоційної, інтелектуальної та соціальної готовності дітей шестирічного віку, щоб потім у майбутніх першокласників в школі не було непотрібних зайвих проблем, які будуть тільки шкодити перш за все таким, так би мовити, проблемним дітям, а також представляти потенційну загрозу для всіх оточуючих.

Отже, яким повинен бути вік дитини, яка йде до першого класу? Адже іноді до початку вересня малюкові може не вистачити всього лише одного або двох місяців. А якщо не віддати його цього року, то тоді наступного року виявиться, що він у класі найстарший. Тому треба, щоб на 1 вересня дитині повинно виповнитися повних шість років. Адже для малюка в цьому віці кожен місяць — це майже ціле життя.

У багатьох школах, перш ніж дитина буде зарахована до 1-го класу, вона повинна пройти тестування. Батьків турбує те, що від маленьких дітей, яким ледве виповнилося шість років, вимагають неможливого. Ці батьки мають рацію — вимоги до нинішніх шестирічок значно завищені. Варто пригадати наше дитинство, коли у сім років ми ще гралися у ляльки і машинки, і ніхто не вимагав від нас широкого кругозору, вміння лічити і читати. Але, на жаль, із цим навряд чи можна щось удіяти. Порада єдина — шукайте школу, де до дітей ставляться гуманно і де тестування не перетворюється на академічний іспит. Сама процедура тестування може різнитися, тому що єдиних правил визначення шкільної готовності не існує. Як правило, із дитиною спілкуються шкільний психолог і той учитель, який набирає перший клас. Рідше у тестуванні бере участь учитель-методист початкової школи. Він може приєднатися до діагностики у тому випадку, якщо вчителя чи психолога щось бентежить.

Школьная планета - 5 Ноября 2011 - Персональный сайт Татьяны…

Що повинен уміти майбутній першокласник

Рівень підготовки до школи майбутніх першокласників їхніми батьками вдома, в сім’ї доволі різний.

З одного боку, деякі батьки дітей, які йдуть до школи у шість років, вважають, що їхніх малят ще зарано навантажувати дошкільною підготовкою вдома. Мов­ляв, не треба полишати малюків дитинства, бо все одно прийде час, коли вони підуть учитися до школи і все наздоженуть. Тому зараз їм зовсім необов’язково вміти читати, писати та лічити. Мовляв, якщо малята будуть усе це вміти робити ще до школи, то тоді в ній таким дітям стане нецікаво вчитися.

З іншого боку, свою особисту думку із цього приводу мають учителі зі стажем у початкових класах, які кажуть, що багато малюків приходять у школу дуже добре підготовленими, тобто батьки навчають дітей усього, чого тільки можна. Голови першокласників переповнені потрібною і непотрібною інформа­цією. Дітей навчають писати в прописах, домагаються від них швидкого читання. Нічого гарного в такому підході немає, але…

Ніхто з батьків не погодиться привести свого малюка в клас, де всі діти читають, пишуть і лічать, а їхня дитина — не вміє. Тому варто віддати перевагу розумній підготовці. Коли й дитині буде цікаво, і зайвого нічого немає. Для цього треба тільки дещо знати і вміти. Для зразка приведемо приблизний пере­лік необхідних знань і вмінь малюка шестирічного віку.

Отже, буде добре, якщо ваша дитина перед вступом до школи знатиме:

— своє прізвище, повне ім’я та по батькові;
— свою дату народження;
— свою домашню адресу;
— своє місто та його головні виз­начні пам’ятки;
— назву країни, в якій дитина живе;
— пори року (їхню послідовність, місяці, основні прикмети кожної пори року, загадки й вірші про пори року);
— назви свійських тварин, їхніх дитинчат;
— назви видів транспорту (наземний, повітряний, водний);
— назви одягу, взуття і головних уборів;
— назви овочів, фруктів і ягід;
— назви зимуючих і перелітних птахів;
— назви геометричних фігур;
— назви домашніх меблів;
— назви кухонного посуду та столових приборів;
— назви найбільш простих харчових страв;
— назви предметів особистої гігієни.

Курсы для будущих первоклассников - Курсы для будущих первоклассников 2012 - Фотоальбом - МБОУ "Школа 14"

Буде добре, якщо ваша дитина перед вступом до школи вмітиме:

— вільно орієнтуватися в просторі та на аркуші паперу;
— повно й послідовно переказувати прослухану розповідь, складати її за картинкою, запам’ятовувати та називати;
— розрізняти голосні й приголосні;
— ділити слова на склади (за допомогою ударів, за кількістю голосних звуків);
— визначати кількість і послідовність звуків у словах, наприклад: будинок, рука, суп;
— вільно лічити від 1 до 10 і навпаки, виконувати арифметичні дії в межах 10;
— добре володіти ножицями (різати, вирізати по контуру);
— володіти олівцем (без лінійки проводити вертикальні і горизонтальні лінії, малювати геометричні фігури, акуратно зафарбовувати, штрихувати, не виходячи за контури предметів);
— відтворювати зразок;
— працювати за правилом.

Чому шестирічна дитина не може займатися занадто довго?

Згадайте себе у дитинстві. Як важко було висидіти цілий урок практично нерухомо, не промовивши жодного слова та ще й робити вигляд, що ти уважно слухаєш учителя. Особливості психіки шестирічної дитини такі, що їй просто необхідно постійно рухатись. Грамотні вчителі обов’язково роблять серед уроку кілька перерв-фізкультхвилинок, що дуже допомагають сконцентрувати дитячу увагу й позбавити фізичного напруження.

Адже дитина шести років не тільки страждає від тривалого сидіння за партою, вона ще й не може через свої вікові особливості довго концентрувати увагу. Тому тривалість занять не повинна перевищувати 15-20 хвилин, причому посередині заняття слід обов’язково зробити перерву й дати малюкові можливість пострибати та розім’ятися.

TreningClub

Післямова

Велике значення має готовність сприй­мати дітей як особистостей. Це означає намагатися щиро реагувати на дитячі почуття, реакції та проблеми, так, як це прийнято в людському суспільстві. Діти — особистості, дорослі — теж. Нереально та безкорисно дорослим ігнорувати свої власні почуття або не брати в рахунок власну поведінку як елемент спілкування з дітьми.
Під час нашого спілкування з дітьми ми повинні бути гнучкими в методах і відкритими ідеям інших (хоча і ставлячись до них критично) і бажати продовжувати вчитися. Найкраща підготовка все ж не дає всіх можливих знань, навиків і розуміння, необхідних в різних ситуаціях з діть­ми. Малятам, окрім усього іншого, потрібні любов, повага та увага дорослих, щоб вони у відповідь навчилися бути такими ж уважними. Діти заслуговують цієї уваги та будуть вчитися за прикладом дорослих серйозно слухати їх і віддавати їм свій час.

Скоро до школи! 9 способів допомогти дитині з нетерпінням чекати на 1 вересня

Похожее изображение

1. Знайомимося з територією

1.Як правило, територія школи не огороджена так, як територія дитячого садка і погуляти там можна без особливих проблем. Пройдіться з малюком, подивіться на будівлю, на спортивний майданчик. Періодично ходіть тією дорогою, якою потрібно буде дитині ходити кожен день в школу.

2. Знайомимося з класом

Швидше за все у вас буде можливість перед початком навчального року відвідати школу і клас, в якому буде навчатися ваш першокласник. Так само можете допомогти класному керівнику приготувати клас до першого вересня.

3. Позитивні історії - позитивний настрій

Читайте з малюком казки про школу, про те, як дітки там навчаються. Зараз дуже популярні казки про лісові школи. Дуже позитивні і навчальні оповідання.

4. У школі багато цікавого.

Розкажіть дитині, що в школі набагато більше цікавих занять, ніж просто уроки. Є заняття музикою, де можна співати, малювання, художня праця, спортивні заняття, а також захоплюючі поїздки і походи всім класом.

5. Шкільні обіди

За тиждень до початку занять обговоріть зі своєю дитиною, що б вона хотіла їсти на обід. Звичайно, у кожній школі є безкоштовні обіди для учнів молодшої школи, але, з певних причин, багато батьків від них відмовляються. Запитайте малюка, що йому покласти з собою - бутерброд, круасан, сендвіч або щось інше. Не забудьте про ласощі на десерт. Все буде в кілька разів смачніше, якщо упаковано в спеціальну коробочку для шкільних обідів, яку можна без проблем купити.

6. Знайомимося з однокласниками.

Добре, якщо разом з вашою дитиною в одному класі будуть вчитися і інші дітки, яких вона знає. Але якщо таких немає, то варто з ними познайомиться або на підготовчих заняттях, або за кілька тижнів до занять, коли вчитель буде збирати батьків з дітками для знайомства.

7. Розкажіть про свої шкільні роки.

Впевнена, у кожного з нас є кумедні і цікаві історії зі свого шкільного життя, про які можна згадувати дуууже довго. Так чому б не поділитися ними зі своєю дитиною? Адже школа - це не страшно, це весело і захоплююче.

8. Шкільна форма.

Дозвольте своїй дитині самій вибрати шкільну форму, в якій їй захочеться ходити. Звісно, враховуючи шкільні вимоги.

9. Збираємо портфель.

Обов´язково разом з дитиною вибирайте шкільне приладдя, адже саме їй ними користуватися. А потрібно купувати дуже багато: портфель, пенал, зошити, олівці та багато іншого шкільного приладдя, без яких неможливо навчання в школі.

Похожее изображение

ГОТУЄМОСЯ ДО ШКОЛИ


Шановні батьки!

Скоро дитині йти в перший клас. Тому ми вирішили обговорити і пройнятися переживаннями наших дітей в очікуванні школи.Дорогі батьки! Ви — перші й найважливіші вчителі вашої дитини. Перша школа Вашої дитини — це домівка, яка найбільше впливає на те, що дитина вважатиме основним у житті, на формування системи її цінностей.Діти дуже довіряють своїм батькам і почуваються впевненіше, коли відчувають цю впевненість у батьків. Невпинно летить час і незабаром Ви поведете дітей до школи.

Давайте визначимось, чи готові Ви віддати дитину до школи.


ТЕСТЧи готові батьки віддати дитину до школи? Чи можете Ви сказати наступне?

1. Мені здається, що моя дитина вчитиметься гірше за інших.

2. Я переживаю, що моя дитина кривдити­ме інших учнів.

3. На мій погляд, чотири уроки — це для дитини величезне навантаження.

4. Я сумніваюся, що вчителі молодших класів добре розуміють дітей.

5. Дитина може спокійно вчитися тільки в тому випадку, якщо вчителькою є її мама.

6. Важко уявити, що першокласник може швидко навчитися читати, писати і рахувати.

7. Мені здається, що діти в цьому віці ще не здатні дружити.

8. Боюся навіть думати про те, що моя ди­тина може обійтися без денного сну.

9. Міоя дитина часто плаче, коли до неї звертається доросла незнайома людина.

10. Моя дитина ніколи не ходила в дитячий садок і весь час проводила з мамою.

11. Здається, початкова школа нездатна чого-небудь навчити мою дитину.

12. Я хвилююся, що однокласники глузува­тимуть із моєї дитини.

13. Моя дитина значно слабша за своїх од­нолітків.

14. Боюся, що вчителька не зможе правиль­но оцінити успіхи кожної дитини.

15. Моя дитина часто говорить: «Мамо, ми пі­демо у школу разом?».

Проаналізуйте відповіді:

• «так» — поставте у відповіді "+";

• «ні» — залиште її вільною.

Сума хрестиків — набрані вами бали.

Якщо ви набрали:

До 4 балів. У Вас є всі підстави оптимістично чекати 1 вересня, адже і Ваша дитина, і Ви самі достатньо готові до шкільного життя малюка.

5—10 балів. Вам краще підготуватися до можливих труднощів заздалегідь.

11 і більше. Вам було б непогано прокон­сультуватися з дитячим психологом.

Що повинен уміти майбутній першокласник?

Оскільки зараз діти йдуть до школи у шість років, то можна подумати, що їм зовсім не обов’язково вміти читати, писати й лічити. Але насправді виходить зовсім інакше.От яку думку із цього приводу мають учителі початкових класів зі стажем:«Багато малят приходять до школи дуже «добре підготовленими», тобто батьки навчають дітей усього, чого тільки можна. Голови першокласників переповнені потрібною й непотрібною інформацією. Дітей навчають писати в прописах, домагаються від них швидкого читання. Нічого корисного в такому підході немає, але… Ніхто з батьків не погодиться привести дитину в клас, де всі діти читають, лічать і пишуть, а їхня дитина – не вміє. Тому варто віддати перевагу розумній підготовці, коли й дитині цікаво, і зайвого нічого немає».Отже, дитина обов’язково повинна вміти:• відтворювати зразок;• працювати за запропонованим правилом;• орієнтуватися в просторі;• викладати послідовність сюжетних картинок і вміти розповідати за ними.А ще малюкові стануть у пригоді вміння розв’язувати логічні задачі, запам’ятовувати зорово й на слух, уміння зосередитися і добре натреновані пальчики.

Що робити, якщо дитина не виявляє бажання йти до школи й зовсім не бажає до неї готуватися?

У будь – якого «не хочу до школи» обов’язково є свої вагомі причини. Наприклад, дитина має тільки негативну інформацію про школу, яку вона отримала від старших друзів у дворі або навіть від батьків, які перестаралися, розповідаючи про труднощі свого шкільного дитинства. Таке небажання може виникати й від того, що дитина взагалі навіть не розуміє, що таке школа, тому що ніхто не розповів їй про це.Малюки, яких батьки посиленно «готують до школи», дуже часто починають негативно ставитися до походу в школу, уважаючи, що в школі є тільки уроки й висогливі вчителі. Для того щоб виправити ситуацію, з дитиною потрібно правильно говорити про школу, ділитися своїм позитивним життєвим досвідом, розповідати про те, як цікаво буде в школі, як багато друзів вона матиме.Дайте дитині можливість переглядати мультфільми про школу, почитайте разом книжки, в яких розповідається про школу. І подумайте, чи не занадто активно дитина «готується» до майбутньої події.

Якщо Ви сумніваєтесь, чи віддавати дитину до першого класу саме цього року?

Найкраще знають свою дитину, звісно ж, батьки. І якщо інтуіція Вам підказує, що рік ще потрібно почекати, то найкраще так і зробити. Зовсім не обов’язково причиною для такої відсрочки може бути вік дитини. Нерідко малята, яким до вересня вже виповнилося шість років, усе – таки ще не готові йти до школи. У цьому немає нічого страшного. Значно небезпечніше, якщо дитина йде до першого класу, а їй за всіма показниками ще потрібно залишатися в дитячому садку й гратися, гратися, гратися… Якщо маєте хоч найменші сумніви, не полінуйтеся відвідати психолога й досвідченого вчителя початкових класів. Краще, якщо це будуть незалежні фахівці зовсім не з тієї школи, куди Ви зібралися віддати дитину, щоб вони не були особисто зацікавленіще в одному першокласникові.Коли найкраще визначати готовність дитини до школи?Якщо Ви сумніваєтеся, чи віддавати дитину до школи саме цього року, тому що малюк – «осінній», то тоді можна пройти співбесіду в лютому, а потім ще раз повторити в травні для того, щоб психолог міг побачити динаміку розвитку дитини.

Картинки по запросу картинки дитина готова до школи

Готовність дитини до школи

«Бути готовим до школи – не означає уміти читати, писати і рахувати. Бути готовим до школи – означає бути готовим усьому цьогонавчитися».

Ні, це не означає, що ви даремно вчили абетку та невтомно рахували яблука. Це означає, що такі навички, як не дивно,– не головне у готовності дитини до школи.

В інтелектуальному плані у дитини мають бути: певний рівень пізнавальних інтересів, готовність до змін, бажання вчитися. Необхідні уміння долати труднощі та доводити розпочату справу до завершення. Важливі для успішного навчання й аналітичні навички: уміння порівнювати, зіставляти, робити висновки та узагальнення.

Першокласник легко вчитиметься, якщо він допитливий, уважний, з цікавістю шукає відповіді на питання, уміє слухати і виконувати не дуже привабливе завдання.

Напрацьовувати усі ці навички слід щодня (ігри, ліплення, читання, спілкування), продовжуючи вдосконалювати їх протягом навчального року.

Вміння спілкуватися з однолітками, а також здатність виконувати роль учня допоможуть швидко адаптуватися у шкільному колективі. Дітям, які не відвідували дитячий садок, можливо, попервах у класі буде дещо складно. Адже у таких малюків уміння спілкуватися у дитячому колективі ще не сформоване. Можуть виникати непорозуміння з однокласниками, з’являтися слізки, відчуття незахищеності. Не панікуйте, а тримайте тісний зв’язок з учителем. Разом з ним ви допоможете своєму першокласнику відчути себе комфортно.

Дитина має бути досить самостійною: вміти одягатися і роздягатися, перевзуватися, зав’язувати шнурки, застібати ґудзики, уміти користуватися туалетом.

Не зайвим буде перед школою відвідати педіатра. Навіть якщо дитина цілком здорова, ви отримаєте рекомендації щодо профілактики захворювань, загартовування.

Поради батькам: як підготувати дитину до школи.

Психологічна готовність дитини до шкільного навчання полягає в тому, щоб до часу вступу до школи в неї склалися психологічні риси, які властиві школяру. Вона включає в себе мотиваційну, розумову, емоційну-вольову, соціальну готовність.
До вступу у школу у дитини мають бути сформовані знання про навколишнє середовище:
• знання про себе, про свою родину, про своє місто, вулицю;
• знання про явища природи: пори року, місяці, дні тижня, про явища природи;
• знання про дорослих людей: за віком, професією, якостями характеру.
Займаючись з дитиною, враховуйте такі моменти:
• Плануйте заняття таким чином, щоб діти досягли успіху.
• Хваліть дитину за успіхи.
• Намагайтеся позитивно ставитися до до невдач дитини.
• Будьте терплячі, коли доводиться показувати одне і те саме багато разів.
• Концентруйте увагу на сильних рисах дитини, а не на її слабкостях. Плануйте подальшу роботу, опираючись на ці сильні риси.
• Завдання повинні бути достатньо складними, щоб бути цікавими, проте не занадто, щоб не викликати у дитини розгубленості.
• Будьте постійними у своїх вимогах до дитини.
• Доручайте відповідати дитині за будь-які види діяльності.
• Надавайте дитині можливість продемонструвати свої досягнення.
• Використовуйте всі можливості матеріалу для того, щоб зацікавити дитину, ставлячи проблему, активізуючи самостійне мислення;
• Організовуйте співробітництво з дитиною, здійснюючи взаємодопомогу та співробітництво;
• Робіть усе можливе, щоб ваша дитина була щасливою.
Що можна і чого не можна робити до школи?
Зовсім не слід:
• Змінювати режим дня дитини: позбавляти денного сну, прогулянок, ігор;
• Оцінювати все, що робить дитина, так, як оцінюється діяльність учня;
• Проходити з дитиною програму першого класу, насильно замінюючи гру на навчання;
• Занадто багато і одразу все вимагати;свої вимоги формулюєте доступно та поступово;
• Драматизувати невдачі дитини;
• Порівнювати дитину з іншими дітьми;
• Проявляти негативне ставлення до неправильних дій дитини;
• Постійно поправляти дитину, часто примушувати переробляти роботу, тому що це призводить до гіршого результату;
• Вимагати від дитини розумінні всіх ваших почуттів.
Необхідно:
• Прищепити дитині інтерес до пізнання довкілля, навчити спостерігати, думати, осмислювати побачене та почуте.
• Навчити її долати труднощі, планувати свої дій, поважати оточуючих;
• Приділяти належну увагу фізичному розвитку дитини, особливо моторики, використовуючи ліплення ; малювання;
• Поббати про постановку руки при письмі;
• Заохочувати допитливість дитини, прагнути, щоб вона дізнавалася щось нове для себе;
• Формувати в дитини вміння ставити запитання, заохочувати її міркування:
• Намагайтеся, щоб дитина більше часу проводила з дорослими, робила з вами домашню роботу, бачила, як ви спілкуєтеся з людьми.

Кiлькiсть переглядiв: 292

Коментарi