/Files/images/Люта 4.jpg

Вчитель-логопед

Люта Наталія Олександрівна

Освіта повна вища, "спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії"

педагогічний стаж роботи з 1995 року

на посаді вчителя-логопеда з 1998 року

линеечка украшенная розами

Вчитель-логопед

Засімович Ірина Сергіївна

Освіта повна вища, "спеціаліст"

педагогічний стаж роботи з 2019 року

на посаді вчителя-логопеда з 2020 року

линеечка украшенная розами

На изображении может находиться: 1 человек, сидит и в помещении

Вчитель-логопед

Карпенко Інна Анатоліївна

Освіта повна вища, "спеціаліст першої кваліфікаційної категорії

педагогічний стаж роботи з 1995 року

на посаді вчителя-логопеда з 2008 року

линеечка украшенная розами

Коли слід звернутися до логопеда?

Коли дитині потрібен логопед?

До логопеда слід звернутися,якщо:

  1. До 2 років у дитини не з'явилося мовлення (дитина мовчить) або словник дитини налічує не більше 10 слів. Кваліфікований фахівець (логопед) уміє не тільки виправляти і ставити звуки, але й стимулюватипояву мовлення в дітей, які не говорять!
  2. Дитині більше 4 років, а вона не вимовляє (чи неправильно вимовляє) звуки рідної мови. У цей час фонетична система повністю сформована, і дитина повинна говорити правильно.
  3. Дитина почала повторювати перші звуки, склади, слова (заїкається).
  4. Дитині більше 6 років, а вона не запам'ятовує вірші, не може переказати текст, порушує структуру слів (спотворює слова).

ЩО СЛІД ЗНАТИ БАТЬКАМ?

Соска шкідлива, якщо маля ссе її довго й часто. По-перше, у нього формується високе (готичне) піднебіння, яке впливає на формування правильної вимови звуків. По-друге, соска заважає мовленнєвому спілкуванню. Замість вимови слів дитина спілкується за допомогою жестів і пантоміміки.

Артикуляційна гімнастика — це гімнастика для губ, язика, нижньої щелепи. Навчіть малюка перед дзеркалом відкривати й закривати рота, піднімати язика вгору, робити його широким! вузьким, утримувати у правильному положенні.

Швидке мовлення— неприпустиме в розмові з дитиною. Говоріть зрозуміло, чітко, правильно, використовуючи як «дитячі», так і «дорослі» слова (це машина — бі-бі, а ось собака — гав-гав). Не дозволяйте маляті говорити швидко. Завжди розповідайте про те, що бачите.

Пам'ятайте: якщо для вас усе навколишнє знайоме і звичне, то маляті з усім, що нас оточує, потрібно познайомитися. Пояснюйте йому, що дерево росте, а квітка цвіте, навіщо на ній бджола. Від вас залежить, як розвиватиметься ваш малюк.

Головні складові гарного мовлення: правильність, чіткість, виразність, помірні темп і гучність, багатство словникового запасу й інтонаційна виразність. Таким має бути ваше мовлення.

Дихальна гімнастика важлива у становленні мовлення. Щоб виробити правильний повітряний струмінь, необхідний для вимови багатьох звуків, навчіть дитину дути тонки струменем на легкі іграшки, кульки, кораблики на воді (щоки надувати не можна!).

Якщо дитині виповнилося 3 роки,вона обов'язково повинна вміти говорити фразами. Відсутність фразового мовлення свідчить про затримку мовленнєвого розвитку, а відсутність слів у 3 роки — про грубі порушення загального розвитку.

Жести доповнюють наше мовлення. Але якщо малюк замість слів користується жестами, не намагайтеся розуміти його мовлення без слів. Зробіть вигляд, що не розумієте, чого він хоче. Спонукайте його просити. Що довше ви будете розуміти жестову мову дитини, то довше вона мовчатиме. В один рік і сім-вісім місяців настає так званий мовленнєвий стрибок— дитина починає вживати багато нових слів, які раніше тільки чула та накопичувала у пасивному словнику.

«Золота середина»— ось до чого слід прагнути, розвиваючи малюка.Пильніше придивляйтеся до малюка — чи відрізняється він від однолітків? Але пам'ятайте — кожна дитина індивідуальна. Не перевантажуйте малюків інформацією, не прискорюйте їх розвиток. Поки дитина не засвоїла рідної мови, іноземні мови вивчати не слід!

Ілюстрації в дитячих книжках, відповідні до віку дитини, — прекрасний посібник для розвитку мовлення. Розглядайте з малюками ілюстрації, говоріть про те, що зображено на них; нехай маля відповідає на запитання:де? хто? коли? що робить?тощо.

Фольклор— найкращий мовленнєвий матеріал, накопичений народом століттями. Потішки, приказки, скоромовки, вірші, пісеньки розвивають мовлення дітей та із задоволенням ними сприймаються.

Ліворукість— не відхилення, а індивідуальна особливість людини, і переучувати її не можна . Це може спричинити неврози і заїкуватість.Але якщо дитина вправно користується обома руками або ще не звикла до переваги якоїсь однієї, слід нагадувати і привчати її працювати правою.

Дрібна моторика— так, як правило, називають рухи кистей і пальців рук. Що краще розвинені пальчики, то краще розвинене мовлення. Тому прагніть розвивати м'язи руки дитини. Нехай спочатку це буде масаж пальчиків, такі ігри як «Сорока, ворона», потім ігри з дрібними предметами під вашим контролем: шнурування, ліплення, застібання ґудзиків тощо.Не можна займатися з дитиною, якщо вона схвильована або хвора, або якщо у вас поганий настрій. Тільки позитивні емоції забезпечують високу ефективність заняття.

Критерії оцінки мовлення дитини

Норми звуковимови:

3—4 роки — [с], [сь], [з], [зь], [ц] уже мають правильно вимовлятися;

4—5 років — [ш], [ж], [ч], [щ], [г], [к], [х];

5—6 років — [ль], [к], [і], [р], [рь].

Загальне недорозвинення мови

(ЗНМ) часто зустрічається в тих дітей, які заговорили пізно: слова — після 2 років, фрази — після 3. Можна говорити про ЗНМ, коли в дитини недорозвинені всі компоненти мовлення:

  • порушена звуковимова;
  • обмежений словниковий запас;
  • погано розвинений фонематичний слух;
  • порушений граматичний лад мови.

Тільки комплексний вплив фахівців (логопед, лікар, вихователі, батьки) допоможе якісно поліпшити або виправити складні мовленнєві порушення. Розумовий розвиток невіддільний від мовленнєвого, тому, займаючись із дитиною, дорослий має розвивати в неї всі психічні процеси: мислення, уяву, пам'ять, сприйняття.

Вчитель - логопед радить:

Розмовляйте з малюком кожної вільної хвилини.

Майте на увазі: основними й провідними співрозмовниками для дитини є мати, батько, дідусь чи бабуся.

Пам'ятайте: ваша мова є для дитини взірцем для наслідування, тому вона має бути чистою, багатою, виразною, чіткою.

Доручайте старшим дітям якомога більше у вільний час розмовляти з молодшою дитиною.

Спонукайте малюка до звуконаслідування, до правильного промовляння слів.

Привчайте дітей до вживання слів відповідно до літературної норми.

Ні в якому разі не повторюйте неправильне мовлення дитини.

Якомога більше залучайте малят до ігор, розповідайте їм казки, розучуйте з ними пісні, скоромовки, вірші.

Заохочуйте словесну творчість дітей. Ведіть словничок, записуйте перші вислови вашого малюка.

Спонукайте дитину до складання віршів, лічилок, будьте їй у ньому помічниками.

Уважно ставтеся до всіх дитячих запитань.

Ваша відповідь дитині мас бути чіткою, доступною, зрозумілою.

Спонукайте дітей до запитань, виховуйте "чомучок".

Систематично влаштовуйте ігри "у слова".

При нагоді вживайте прислів'я, загадуйте загадки.

Обов'язково пояснюйте кожне незрозуміле дитині слово, у її присутності звертайтеся до словника.


линеечка украшенная розами

ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ МОВЛЕННЄВИХ ПОРУШЕНЬ

Всі причини виникнення мовленнєвих порушень прийнято поділяти на декілька великих груп: органічні, функціональні, психоневрологічні, соціально-психологічні, спадкові та мінімальні мозкові дисфункції.

1. Органічні причини - це ті причини, дія яких може призвести до порушення анатомічної будови мовленнєвого апарату в його периферичному та центральному відділах.

2. Функціональні причини - це ті причини, дія яких не призводить до анатомічних змін в будові мовленнєвого апарату, а лише пошкоджує його нормальну роботу (функцію).

Як органічні, так і функціональні причини можуть бути вродженими чи набутими.

• Вроджені причини діють на дитину під час її внутрішньоутробного розвитку (гострі, хронічні та інфекційні захворювання матері під час вагітності, токсикози вагітності, ендокринні розлади, резус-конфлікт, гіпоксія плоду, падіння та травми матері під час вагітності, шкідливі звички не лише матері, а обох батьків, аморальний спосіб життя, шкідливий професійний вплив, неблагоприємний вплив зовнішнього середовища, стресові ситуації, прийом деяких видів ліків, та інші).

• Набуті причини діють на дитину вже після її народження (асфіксія новонародженого та родові травми, які ведуть до внутрішньочерепних крововиливів, травми голови, струси та забій головного мозку, запальні та інфекційні захворювання головного мозку, тривалі гострі та хронічні соматичні захворювання дитини, інфекційні хвороби, які ведуть до ослаблення організму дитини, і зокрема до ослаблення м'язів мовленнєвого апарату, чи порушення його іннервації, прийом деяких видів ліків, які впливають на слуховий нерв, травми органів мовленнєвого апарату, злоякісні новоутворення, тривале смоктання пальців, вживання лише рідкої їжі).

1. Психоневрологічні причини. До цих причин відносять розлади психічних функцій (пам'ять, увага, уява, словесно-логічне мислення), порушення іннервації мовленнєвих органів, затримку психічного розвитку, розумову відсталість та інше.

2. Соціально-психологічні причини. До цих причин відносять неблагоприємні соціально-побутові умови життя і виховання дитини, наявність дефектів мовлення у оточуючих дитину людей або їх недостатню увагу до мовленнєвого-розвитку дитини, нервові потрясіння, психічні травми.

3. Обтяжена спадковість. Велике значення в етіології мовленнєвих вад у дітей має і спадковий фактор, оскільки мовленнєві розлади можуть передаватися по спадковості.

4. Мінімальні мозкові дисфункці (ММД). Останнім часом велику роль у появі мовленнєвої патології мають не різко виражені мінімальні органічні ураження мозку -мінімальні мозкові дисфункції, які виникають внаслідок патології вагітності та пологів, недоношеності, гіпоксії плоду та асфіксії новонародженої дитини. Для ММД характерними є різноманітні мовленнєві розлади, недостатня увага, порушення пам'яті, розгальмованість, порушення дрібної, загальної та артикуляційної моторики, нерівномірність психічного розвитку, що в сукупності призводить до специфічних труднощів у навчанні таких дітей.

Як правило до виникнення мовленнєвої патології призводить вплив декількох паталогічних чинників, які взаємодіють між собою і можуть утворювати різноманітні комбінації.

линеечка украшенная розами

Майстер-клас для батьків вихованців з теми «Вплив розвитку дрібної моторики на формування мовлення та інтелектуально-творчий потенціал дітей дошкільного віку»

В дошкільному навчальному закладі №2 «Берегиня» проведено для батьків вихованців майстер-клас з елементами тренінгу та використанням технік арт-терапії з теми «Вплив розвитку дрібної моторики на формування мовлення та інтелектуально-творчий потенціал дітей дошкільного віку». Підготували і провели даний захід практичний психолог Слободянюк І.М. у співпраці з вчителем-логопедом Лютою Н.О.. Педагоги запропонували батькам ігри, вправи та техніки арт-терапії для використання зі своїми дітьми. Всі ці вправи мають важливе значення для розвитку пізнавальної та емоційної сфери дошкільників, вони вчать дітей зосереджуватися, запам’ятовувати, мислити, уявляти і найголовніше розвивають дрібну моторику рук.

Батьки відчули терапевтичний вплив цих вправ на свій психічний стан, навчилися взаємодіяти зі своїми дітьми та батьками інших груп./Files/images/CAM01458.jpg/Files/images/CAM01452.jpg

Кiлькiсть переглядiв: 463

Коментарi