/Files/images/CAM00886.jpg

Сестра медична (з дієтхарчування)

Атаманенко Тамара Іванівна

Освіта неповна вища, "спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії" , медичний стаж роботи з 1984 року

Анимашки Линии/Files/images/CAM01292.jpg

Сестра медична старша

Цілуйко Вікторія Василівна

Освіта неповна вища, "спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії" , медичний стаж роботи з 2001 року

Анимашки Линии/Files/images/CAM01293.jpg
/Files/images/2017_navchrk/CAM07007.jpg

Сестра медична старша

Короткіх Ярослава Вікторівна

Освіта повна вища,

медичний стаж роботи з 2017 року

Анимашки Линии

Чому дитина хворіє,

щойно переступить поріг дитячого садка?

«Це жах! Щойно Оленка одужає, приводжу в дитячий садок — і вона знову хвора! Що ви тут з нею робите?» Якщо такі звинувачення батьків вихованців лунали й у ваш бік, роз'яснення експерта стануть у пригоді

На сімейній нараді батьки вирішили — дитині час іти до дитячо­го садка. Вони і радіють цій важливій події, і хвилюються водно­час. Адже не знають, як дитина почуватиметься в незнайомих умо­вах та чи порозуміється з новим оточенням.
Діти по-різному адаптуються до дитячого садка. У когось ці нові життєві умови викликають цікавість і радість, у когось через раптову розлуку з рідними — сум, тривогу й розпач. Однак обидві моделі адаптації цілком нормальні. Аби батьки даремно не хвилюва­лися, поясніть їм можливий розвиток подій заздалегідь. Адже ліпше за вас це не зробить ніхто!

Про що говорити на першій зустрічі

До початку освітнього процесу батьки вихованців мають побу­вати в дитячому садку кілька разів, аби познайомитися з керівни­цтвом, пройти співбесіду, принести медичні довідки про профілак­тичні щеплення й стан здоров'я дитини.
Познайомтеся й ви з батьками вихованців! Аби вибудувати з ними довірливі взаємини, на першій зустрічі одразу дайте зрозу­міти — їхня дитина в надійних руках. Якщо помітите, що батьки під час зустрічі хвилюються, але готові адекватно сприймати додаткову інформацію, обговоріть з ними адаптацію дитини в дитячому садку детальніше. Попередьте їх про можливі негативні реакції дитячо­го організму на дитячий садок
До консультації з батьками з'ясуйте причини негативних реакцій дитячого організму на дитячий садок і психологічно приготуйте­ся до різних варіантів розвитку подій.
І у вашій практиці, певно, траплялися випадки, коли дитина що­йно прийшла до дитячого садка, а за кілька днів захворіла. А коли батьки після хвороби приводили дитину до дитячого садка, ситуація повторювалася. При цьому найчастіше в дітей ви виявляли: нежить;
  • запалення горла; бронхіт;
  • висипання на шкірі;
  • невротичні стани;
  • захворювання шлунково-кишкового тракту.
Поясніть батькам, що це нормальні реакції дитячого організму на стресову ситуацію і не варто передчасно бити на сполох.
Часто батьки звинувачують інших дітей, які накашляли, чхнули на їхню дитину; гніваються на виховательку, яка відчинила вікно, чи на помічника вихователя, яка не так зав'язала шарф. Однак зазвичай причина інша — найімовірніше, у дитини психосоматичне захворю­вання. Це означає, що внутрішні переживання дитини пов'язані з її ті­лом: кожна негативна емоція відображається в певному його сегменті.
Попри те, що всі симптоми вказують на психосоматичне захворю­вання в дитини, порекомендуйте батькам про всяк випадок звер­нутися до лікаря.

Як запобігти психосоматичним захворюванням

Профілактика психосоматичних захворювань у дитини — здо­рова спокійна мама. Іноді вона буває занадто сентиментальною. Замість того, щоб позитивно налаштовувати дитину й радіти разом з нею цікавим подіям, починає надміру хвилюватися.
Часто ці хвилювання безпідставні. Мама наслухається «страшилок» з телевізора, інтернету, від близьких і накручує себе. Та вона не завжди усвідомлює, що через таку її поведінку в дитини може по­слабитися імунітет. Адже вона все ще емоційно близька з матір'ю і відчуває, коли та хвилюється. Тактовно поясніть батькам, щоб контролювали свої емоції. Адже для дитини перебувати в новому се­редовищі і так — стрес. Йдеться про стрес не як щось негативне, а як «вимушену» адаптацію дитини до нових умов.

Що робити, якщо дитина захворіла

Рідко батьки можуть спокійно й адекватно оцінити ситуацію, коли йдеться про їхню дитину. Зазвичай щойно вона захворіє, за­смучується і починає нервувати мама. І що більше нервує мама, то довше й тяжче хворіє дитина. Таке «замкнене коло» психологи по­рівнюють з ефектом так званої снігової кулі — дитина не одужує по­вністю, а щоразу підхоплює нову інфекцію.
Аби батьки змогли вчасно опанувати себе й заспокоїтися в скрутній ситуації, підготуйте їх до цього заздалегідь. Та й вам ко­рисно проговорити це. Адже коли подібний випадок трапиться під час адаптації дитини в дитячому садку, вам буде легше допомогти їй емоційно пережити цей період.

Якщо дитина захворіла, батьки зобов'язані повідомити про це медичну сестру й адміністрацію дитячого садка.

Якщо в дитини таки психосо­матичне захворювання, порадьте батькам звернутися до психолога. Поясніть їм, що причина хвороби не обов'язково пов'язана з погір­шенням фізичного стану дитини. Імовірно, її спричинив емоційно-психологічний дискомфорт дити­ни, а його можна швидко випра­вити. Відтак вони заспокояться й не передаватимуть негативні емоції дитині, організм якої в цей час і так ослаблений. Добре, якщо з дитиною попрацює практичний психолог дитячого садка. Він спо­стерігає за дитиною в групі, тож надасть найдієвіші рекомендації.
Якщо батьки не зважають на ваші рекомендації, не засмучуй­теся. Завдяки наполегливій праці команди професіоналів дитячого садка дитина через деякий час подолає цей складний період.

Причини негативних реакцій у дитини на дитячий садок

Коли батьків немає поряд, дитина не лише почувається дискомфортно, а й небезпечно. А безпека — це базова потреба людини після втамування спраги й голоду.
Спричинити дискомфорт у дитини можуть і побутові умови. Удома в неї інші правила, звич­ки, їжа тощо. Медичній сестрі, практичному психологу, вихователю варто заздалегідь дізна­тися про ці особливості.
Навіть попри зрілий вік і досвід виховання інших дітей, не всі батьки обізнані з особливос­тями дитячої психології. Тож часто під час адаптації дитини поводяться неправильно і в та­кий спосіб загострюють проблему.
Довгий час на пострадянському просторі медичним працівникам не були доступні знання про психосоматичні захворювання. Через це нині вони іноді не можуть відрізнити їхні симп­томи від інших захворювань. Тож до знайомства з «новачками» у групах проконсультуйтеся із практичним психологом і дізнайтеся особливості проблематики.

НА ЗАМІТКУ

Психологічний словник

Адаптація (від лат. асіаріо — пристосовую) — це пристосування будови та функцій організ­му, його органів і клітин до умов середовища.
Адаптація соціальна (від. лат. асіаріо — пристосовую, зосіаіів — соціальний) — постійний процес активного пристосування індивіда до умов соціального середовища.
Психосоматика (від грец. ірихг) — душа, ошца — тіло) — напрям медичної психології, що вивчає впливи психологічних чинників на виникнення соматичних захворювань.
Стрес (від англ. зігезз — тиск, напруження) — стан людини, що виникає внаслідок впливу різних екстремальних чинників (стресорів) на організм.

ДО ВІДОМА

«Зчитуємо» симптоми психосоматичних захворювань у дитини
• Нежить — розлука з матір'ю, прохан­ня допомогти, стримання сліз
• Астма — обурення
» Ангіна — уникнення грубості
• Захворювання очей — побоювання теперішнього
• Бронхіт — суперечки, крики, зами­кання в собі
• Зубний біль — нерішучість
• Нервозність — страх, занепокоєння
• Захворювання шлунково-кишкового тракту — побоювання нового, неба­жання пізнавати нове
• Кольки — дратівливість, нетерпля­чість, незадоволення оточенням
• Заїкання — невпевненість, недостат­нє самовираження
• Гризіння нігтів — розгубленість, са-мопоїдання, конфлікт із батьками
Анимашки Линии

В Україні заборонили дітям без щеплень відвідувати садочки та школи: указ МОЗ і Міносвіти

Міністерство охорони здоров’я і Міністерство освіти і науки України направили главам усіх обласних державних адміністрацій офіційний лист, в якому постановили не допускати невакцинованих дітей до навчальних закладів.

Відповідно до закону, відвідувати державні навчальні заклади можуть тільки діти, які отримали щеплення за календарем профілактичних щеплень, або ж нещеплені з медичного протипоказання.

Якщо у дитини є протипоказання, їй повинні видати відповідну довідку. Рішення про допуск таких дітей до закладів повинна прийняти комісія лікарів. За її постановою дітям може бути заборонено відвідувати школи і садки, наприклад, в разі ускладнення епідемічної ситуації. Про форми отримання освіти такими дітьми повинні подбати місцеві органи освіти.

У МОЗ наголошують, що зараз в Україні спостерігається нестійка епідемічна ситуація з інфекційних хвороб, а захворюваність на кір, краснуху, епідемічний паротит, кашлюк, дифтерію набуває загрозливого характеру. З початком навчального року ризик захворіти цими інфекціями збільшується, тому дуже важливо, щоб діти були вчасно щеплені.

Якщо дитина пропустила вакцинацію за календарем, МОЗ радить звернутися до педіатра або сімейного лікаря.

Картинки по запросу линеечки-разделители анімації дитячі

Кір: інформація для батьків

Кір– вірусна інфекція, поширюється повітряно-крапельним шляхом. В організм вірус кору потрапляє через слизову оболонку верхніх дихальних шляхів, звідки він з кров’ю розноситься по всьому організму. Вірус вибірково пошкоджує клітини шкіри, слизових оболонок очей, дихального тракту і ротової порожнини.

Джерело корової інфекції – тільки хвора людина, здатна до виділення вірусу в зовнішнє середовище за 2 дні до появи перших симптомів і закінчуючи четвертим днем ​​після початку висипань. Люди, які не отримали профілактичного противокорового щеплення і не хворіли на кір, на протязі всього життя зберігають сприйнятливість до інфекції, тому захворювання здатне розвинутися в будь-якому віці.

Захворіти можуть також вакциновані – це підлітки, дорослі. Природа таких випадків захворювання пов’язана з падінням напруженості імунітету через тривалий термін (10- 15 років) після щеплення.

Ознаки та перебіг захворювання

Тривалість прихованого періоду інфекції зазвичай становить 7- 11 днів, іноді подовжується до 15-28 днів.

Початковий неспецифічний період починається з підвищення температури тіла до 38-39 ° С, відзначаються слабкість, млявість, зниження апетиту. Кашель набуває грубий «гавкаючий» характер, нежить і почервоніння кон’юнктиви очей посилюються. У цей період лікар може виявити специфічний ознака кору – дрібні білясті цятки на слизовій оболонці щік, м’якого і твердого неба, схожі на манну крупу або висівки (плями Філатова-Коплика).

На 3 – 4-й день лихоманка дещо знижується, проте з моменту появи висипань знову посилюється. Період висипу характеризується суворою етапністю. Спочатку елементи виникають на обличчі і шиї, на 2-й день – на тулубі, стегнах, руках, на 3-й день елементи висипки з’являються на стопах і гомілках, а на обличчі вже бліднуть. Як правило, максимальна кількість елементів висипу локалізується на обличчі, верхній половині грудної клітки і шиї.

Висип представлений ​​плямами неправильної форми, злегка підносяться в центрі над поверхнею шкіри. Діаметр плями зазвичай не перевищує 10 мм, плями виявляють тенденцію до злиття. Згасання висипань починається на 3-4-й день після їх появи, вони залишають після себе бурувату пігментацію, в подальшому на обличчі та тулубі в цих місцях виникає лущення.

Типовою ознакою кору є кон’юнктивіт, який приймає в більшості випадків гнійний характер. Часто відзначається склеювання вій вранці (при пробудженні) гнійними виділеннями.

До ускладнень кору можуть бути також віднесені пневмонія (запалення легенів) і стеноз гортані. У осіб з імунодефіцитами іноді виникає гигантоклітинна пневмонія. Рідко, зазвичай після зникнення висипу, розвивається ураження головного мозку (енцефаліт або менінгоенцефаліт), що мають у дорослих часто несприятливий прогноз.

У дорослих клінічна картина кору типова і мало чим відрізняється від такої у дітей. Однак клінічні спостереження показали, що важка форма кору, так само як і мітігірованная кір, у дорослих зустрічається частіше, ніж у дітей.

Лікування кору

Госпіталізації підлягають хворі середньої, важкої формами кору з ускладненим перебігом і вираженими явищами інтоксикації, а також при відсутності відповідних умов для лікування та ізоляції хворого на дому; при наявності в квартирі і сім’ї працівників дошкільних дитячих установ і дітей дошкільного віку.

Хворих з легкою формою і средньо – тяжкою формою кору при відсутності ускладнень лікують вдома. На весь гарячковий період хворим показані постільний режим не менш 9 днів (до 2-3 дня пігментації), вітамінізований дієта, рясне пиття (фруктові соки, журавлинний морс). Необхідний догляд за ротовою порожниною, туалет очей. Медикаментозне лікування носить симптоматичний і патогенетичний характер. Антибіотики не призначають при не ускладненому перебігу.

Температура тіла нормалізується зазвичай до 8-10-го дня хвороби, до 10-15-го дня згасає висип. Якщо у хворого позитивна динаміка відсутня, тримається інтоксикація, лихоманка, виникають або посилюються задишка, кашель, блювота, головний біль та інші симптоми, які свідчать про ускладнений перебіг захворювання, необхідно його негайно госпіталізувати в стаціонар.

Виписка хворого в дитячий колектив проводиться за клінічними показаннями, але не раніше 10 дня від початку висипання

Профілактика кору

Багаторічний досвід застосування вітчизняної живої корової вакцини в нашій країні показав, що масова імунопрофілактика є ефективним засобом боротьби з кором. Завдяки проведенню масової вакцинації вдалося значно знизити захворюваність і смертність від кору, проте циклічність і сезонність даного захворювання продовжує зберігатися.

Профілактика кору полягає в імунізації дітей у віці 1 рік і 6 років живою коровою вакциною, згідно з Національним календарем щеплень.

Дорослі (не хворіли на кір) до 57 років (1954 року народження і молодше), також повинні бути двічі щеплені. Інтервал між щепленнями повинен становити не менше 3 місяців.

Екстрена вакцинація проводиться дітям з 12-ти місячного віку, підліткам і дорослим, які мали контакт з хворим на кір, не хворіли на кір і раніше не щепленим проти цієї інфекції. При відсутності протипоказань вакцину вводять не пізніше, ніж через 72 години після контакту з хворим. Нормальним імуноглобуліном людини екстрена профілактика проводиться дітям від 3 до 12 міс. і вагітним в перші 5 днів після контакту.

Особи, що потрапили в контакт з хворим на кір, повинні перебувати під медичним наглядом протягом 21 дня від моменту останнього спілкування з хворим. При появі будь-яких ознак інфекційного захворювання необхідно викликати лікаря і повідомити про наявність контакту з хворим на кір.

Картинки по запросу линеечки разделители анимация

Картинки по запросу картинки профілактика грипу

  • Їжте цитрусові, солодкий перець, молочні і кисломолочні продукти, тверді сири, відварну рибу, яловичину, моркву зі сметаною, родзинками або курагою. Вітаміни А, С, цинк та кальцій, що містяться в цих продуктах, попереджають застуди і полегшують їх лікування. Але в гострий період хвороби не пийте молоко - воно затягує лікування.
  • Вранці і ввечері з'їдайте по 1/2 грейпфрута - це хороша профілактика ангіни. У грейпфруті містяться дубильні речовини, які створюють захисну плівку на слизовій.
  • Бережіть ноги від переохолодження і вогкості. Якщо все ж ви промочили ноги, пропарте їх в гірчичною ванні (на 1 л води 2 ст. Ложки порошку гірчиці), висушіть рушником і одягніть вовняні шкарпетки.
  • Вранці і ввечері протирайте обличчя і полощіть рот і горло відваром подорожника або евкаліпта. Це захистить слизові оболонки і шкіру від осідання хвороботворних мікробів.
  • Коли немає сильного вітру, одягніться тепліше і гуляйте, плавно вдихаючи і видихаючи повітря носом. Це допоможе зміцнити слизову носоглотки.
  • У період епідемій грипу, збираючись на вулицю, візьміть з собою носовичок, змочений слабким розчином марганцівки. Якщо поруч чхають і кашляють, закрийте хусткою ніс і рот. Це запобігатиме потраплянню інфекцій в організм.
І на завершення хотілося б відзначити, що будь-яке вірусне захворювання, перенесене "на ногах" може погано відбитися на вашому здоров'ї в майбутньому. У будь-якому випадку, при перших ознаках захворювання постарайтеся відправитися до лікаря, здати всі необхідні аналізи і отримати рекомендації фахівця щодо ії лікування. Пам'ятайте про те, що будь самолікування може призвести до небажаних наслідків і ускладнень.

Що таке ГРВІ?
ГРВІ - об'єднує гострі респіраторні вірусні інфекції, які в окремих випадках викликають ускладнення. ГРВІ приносять безліч незручностей, проте, вони не можуть зрівнятися за симптомами з грипом. У будь-якому випадку з'ясувати ступінь ризику дуже просто - аналіз крові і Ви будете точно знати, який вірус атакував Ваш організм.
Як відрізнити симптоми грипу від ГРВІ?
Ознаки та симптоми грипу
1. Грип приходить несподівано і в лічені години повністю захоплює Ваш організм;
2. Грипу властиво різке підвищення температури (в окремих випадках до 40,5 градусів), підвищена чутливість до світла, ломота у всьому організмі, а також болі: головні і м'язові;
3. У першу добу захворювання грипом, Ви захищені від нежиті, що властиво тільки даного вірусу;
4. Найбільш активна фаза грипу припадає на третій-п'ятий день захворювання, а остаточне одужання доводиться на 8-10 день.
5. Враховуючи, що інфекція грипу вражає судини, саме з цієї причини можливі крововиливи: ясенні і носові;
6. Після перенесеного грипу Ви можете підхопити інше захворювання протягом наступних 3-х тижнів, такі захворювання найчастіше протікають дуже болісно і можуть закінчитися летальним результатом.
Ознаки та симптоми ГРВІ
1. Хвороба проступає поступово і найчастіше починається з стомлюваності і зовнішнього прояву вірусу, наприклад, нежиті;
2. На наступний день після активації захворювання проступає сухуватий кашель, який з часом трансформується в мокрий (відхаркувальний);
3. Після перенесеного ГРВІ Ви можете підхопити інше захворювання протягом наступних 3-х тижнів, але на відміну від стану після грипу - вони будуть проходити в більш легкій формі.
Особливо важко вірусні захворювання проходять у маленьких дітей та літніх людей , у так званої, групи ризику. Сильна інтоксикація може привести до небажаних наслідків, рівень смертності, наприклад, від грипу становить 0,2% по всьому світу.
Як правильно лікувати грип і ГРВІ?
Лікування грипу
  • строгий постільний режим і рясне пиття,
  • жаропонідающіе, антибіотики та противірусні препарати: Колдрекс, Тера флю, Аспірин
  • полівітаміни та аскорбінова кислота,
  • препарати, що підтримують імунітет: інтерферон, афлубін, Імунал.
Лікування ГРВІ
  • жарознижуючі: Колдрекс, Тера флю, Аспірин
  • препарати від кашлю і для виведення мокротиння,
  • протизапальні, протинабрякові, судинозвужувальні препарати і соляні розчини для носа,
  • полівітаміни, аскорбінова кислота,
  • препарати, що підтримують імунітет: інтерферон, афлубін, Імунал,
  • рясне пиття.
  • Картинки по запросу картинки профілактика грипу
Лікування грипу та ГРВІ народними засобами

Картинки по запросу картинки лікування грипу народними методами

Вбиває віруси і мікроби, запобігає повторне захворювання
Змішайте подрібнений часник і цибулю в рівних частинах, покладіть на тарілку і поставте в кімнаті.
Знижує температуру, поліпшує самопочуття
Приготуйте відвар журавлини (на 1 склянку ягід 3 склянки води) і шипшини (на 1 склянку шипшини 1 л води). Змішайте. В 1/2 відвару додайте 1 ч. ложку меду. Випийте його теплим і сховайтеся ковдрою.
Полегшує дихання, зменшує слехотеченіе, антивірусний засіб
Приготуйте 1 стакан чорного чаю і відвару журавлини (як у попередньому рецепті), додайте дрібку м'яти. Пийте протягом години по 3-4 ковтки.
Потогінний засіб
Залийте 1 ст. ложку липового цвіту 1 склянкою окропу і настоюйте 30 хв. Процідіть і пийте вприкуску з 1 ст. ложкою малинового варення.
Полегшує дихання, зменшує кашель
Подрібніть м'якоть 1 скибочки лимона і змішайте з 2 ч. ложками цукру. З'їжте, запиваючи теплим чаєм.
Загальнозміцнюючу засіб
2 ст. ложки бруньок сосни залийте 1 л окропу і варіть на водяній бані 30-35 хв. Потім ще 30 хв. настоюйте відвар, процідіть, приймайте по 1/2 склянки 3 рази на день.
Жарознижуюча засіб
2 ч. ложки квітів чорної бузини залийте 1 склянкою окропу, настоюйте, закутавши, 40 хв. Приймайте по 1/2 склянки 2-3 рази на день.

Зменшує запалення слизової

Візьміть 1 ст. ложку полину і залийте 1 склянкою окропу. Наполягайте протягом 30 хв. Потім 1 стакан настою змішайте з 2 л води. Застосовуйте як ножних ванночок (впливає на біологічні точки).

Знижує закладеність і болю у вухах
Візьміть по 1 ст. ложці ромашки, календули, шавлії і залийте 3 склянками окропу. Наполягайте протягом 30 хв. Процідіть і полощіть горло теплим настоєм 3-4 рази на день.
Підвищує захисні сили організму, покращує самопочуття
Приготуйте 1 л чорного чаю і додайте по 1 ст. ложці соди і соняшникової олії (бажано нерафінованої). Робіть інгаляції, накрившись рушником. Після надіньте шерстяні шкарпетки, насипавши в них гірчицю. Накрийтесь ковдрою.
Антисептичний засіб, зменшує кашель і осиплість голоси

Приготуйте компот із сушених яблук і інжиру в рівних пропорціях. Пийте теплим 2-3 рази на день маленькими ковтками.

Відхаркувальний засіб і для зменшення подразнення в горлі

Змішайте по 1 ст. ложці мати-й-мачухи і фіалки, залийте 2 склянками окропу і варіть 10 хв. Процідіть. На 1 склянку відвару додайте 1 ч. ложку соди і трохи остудіть. Полощіть горло теплим настоєм.

Загальнозміцнюючу засіб, знижує симптоми застуди
Натріть 1/4 склянки імбиру, додайте до нього 1 склянка не дуже густого меду, 2 ст. ложки обліпихової соку і варіть протягом 5 хв. Додавайте отримане засіб в чай ??по 1/2 ч. ложки кілька разів на день.
Ехінацея в боротьбі з грипом та ГРВІ
Ехінацею можна придбати в будь-якій аптеці у вигляді таблеток, крапель, настоянок і сухого сбора.Ехінацея багата активними речовинами, які посилюють природні захисні сили організму. Застосування ехінацеї запобігає розмноженню мікроорганізмів в організмі людини і сприяє знищенню хвороботворних бактерій та інфекцій. Препарати на основі ехінацеї використовуються для профілактики простудних захворювань і грипу.

ЦІНУЙТЕ СЕБЕ І БУДЬТЕ ЗАВЖДИ ЗДОРОВІ!!!

Картинки по запросу картинки організація харчування в ДНЗ

Рекомендації щодо організації харчування дитини

Раціональне харчування — одна з основних умов здоров'я людини, її довголіття, плодотворної праці. Харчування повинно не лише покривати енергію, що витрачається дитиною, але й забезпечувати матеріал, необхідний для росту й розвитку всіх органів і систем організму. Досліджено, що процеси обміну речовин у дітей протікають значно інтенсивніше, ніж у дорослих. Адже вони більше рухаються і гуляють, що теж викликає значні енергетичні витрати.В їжі повинні обов'язково поєднуватися у правильному співвідношенні речовини, що входять до складу тварин людського організму: білки, жири, вуглеводи, мінеральні солі, вітаміни, вода.

Білки є життєво необхідними речовинами й мають особливе значення в харчуванні дітей. Насамперед це основний пластичний матеріал, що йде на побудову кліток, тканин, органів. Необхідні вони також для утворення ферментів, гормонів, гемоглобіну крові, вони формують з'єднання, які забезпечують імунітет. Білки беруть участь у процесах засвоєння жирів, вуглеводів, мінеральних речовин, вітамінів. Особливо велика їхня роль у засвоєнні організмом вітаміну С. У дитячому харчуванні мають врахо​вуватися якісні показники білків.

Найцінніший і найкорисніший для росту дитини тваринний білок. Достатня його кількість є в м’ясі, рибі, молоці, яйцях та іншому. Основними джерелами рослинного білка є хліб, крупа.

Жири є джерелом енергії, вони необхідні для побудови клітинних оболонок, беруть участь в обміні речовин, відіграють роль запасного живильного матеріалу, забезпечують засвоєння багатьох вітамінів. Найбільш легко засвоюються організмом молочні жири (вершкове масло, вершки, сметана), сутужніше - свинячий, баранячий, яловичий жир, тому їх не рекомендується використати в харчуванні дітей дошкільного віку. Варто уникати надлишкового споживання жирів, тому що це може привести до ожиріння.

Вуглеводи– головне джерело енергії, разом з білками й жирами вони беруть участь в обміні речовин. Більша частина харчового раціону дитини складається з вуглеводів, добова норма вуглеводів в 4 рази більше, ніж жиру і білка. Вуглеводи втримуються в продуктах рослинного походження - крупах, картоплі, овочах, фруктах. Багаті вуглеводами цукор, хліб, мед, цукерки. Надлишкова кількість вуглеводів легко перетворюється в жир і нерідко є однією із причин ожиріння, а надлишок солодощів сприяє розвитку карієсу зубів.

Мінеральні речовини, що входять до складу харчових продуктів, діляться на макроелементи, (кальцій, калій, фосфор, натрій, хлор) і мікроелементи (фтор, цинк, мідь, йод). Особливе значення в харчуванні дітей надається солям кальцію й фосфору, які формують кісткову й зубну тканини, входять до складу гормонів, беруть активну участь в обмінних процесах. Кальцію властиво протизапальна й антиалергічна дія.

У щоденному раціоні дитини обов'язково мають бути вітаміни. Вітаміни відіграють роль каталізаторів в обмінних процесах, вони необхідні для росту й розвитку кліток, тканин. Вітаміни вводяться з їжею. Як правило, вони не синтезуються в організмі. Вітаміни діляться на 2 групи: жиророзчинні (А, D, Е, К) і водорозчинні (С, В).

Вода – необхідна складова частина раціону, вона входить до складу кліток і тканин, бере участь у процесах, що забезпечують життєдіяльність організму; з водою видаляються кінцеві продукти обміну. Вода в організм надходить із продуктами (особливо багато її втримується у свіжих фруктах і овочах), а також у вільному стані (чай, компот, суп). У добу кількість рідини, що надходить в організм дітей 3-7 років, повинне бути в межах 1,5-2 л. Потреба в рідині коливається залежно від сезону року, віку, індивідуальних особливостей дитини. Надлишкова кількість води не рекомендується, тому що це веде до перевантаження нирок, серця.

Раціональне харчування дітей

Раціональне харчування – одна з основних умов здоров’я людини, її довголіття, плодотворної праці. Для забезпечення правильного харчування будь-якій людині необхідні три умови:

- наявність у їжі всіх необхідних інгредієнтів;

- здоровий травневий тракт;

- раціональний режим харчування.

Процес організації харчування дітей у дошкільному навчальному закладі складається з:

  • відпрацювання режиму і графіку харчування дітей (затверджений наказом, розміщений на стенді біля харчоблоку та в інформаційних точках групових приміщень);
  • визначення постачальників продуктів харчування і продовольчої сировини;
  • приймання продуктів харчування і продовольчої сировини гарантованої якості;
  • складання меню-розкладки;
  • приготування страв;
  • проведення видачі готових страв і буфетної продукції;
  • забезпечення певних вихованців дієтичним харчуванням;
  • ведення обліку (бракеражу, сирої та готової продукції);
  • ведення обліку оплати за харчування батьками вихованців закладу або особами які їх замінюють, а також облік дітей, батьки яких користуються певними пільгами при оплаті за харчування, та обліку дітей які отримують безоплатне харчування в закладі;
  • ведення відповідної документації щодо напрямку діяльності всіма категоріями працівників, які приймають участь в організації харчування в дошкільному навчальному закладі;
  • контроль за харчуванням (аналіз виконання норм, своєчасність оплати, дотримання санітарно-гігієнічних вимог та ін.);
  • інформування батьків про організацію харчування дітей в дошкільному навчальному закладі.

Загальне керівництво організацією харчування здійснює завідувач дошкільного навчального закладу (п.1.35 "Інструкції з організації харчування дітей в дошкільних навчальних закладах» від 17.04.2006 № 298/227 зі змінами).

Контроль за всіма аспектами організації харчування дошкільників в навчальному закладі (згідно листу Міністерства освіти і науки України від 23.05.2012р. № 1/9-396 «Про здійснення контролю за організацією харчування дітей у дошкільних навчальних закладах» та "Інструкції з організації харчування дітей в дошкільних навчальних закладах» від 17.04.2006 № 298/227) здійснюється керівником та відповідними комісіями затвердженими певними наказами.

Керівник контролює діяльність усього персоналу закладу:

  • старшої медичної сестри (складання раціонального, перспективного та щоденного меню-розкладки, розробку технологічних карт, ведення відповідної документації та ін.);
  • завгоспа (комірника) (прийомку та зберігання продуктів харчування та продовольчої сировини, дотримання умов зберігання відповідно вимог чинного законодавства, ведення документації та ін.);
  • кухарів (дотримання технології приготування їжі, доцільність використання столового інвентарю та посуду, відбір та зберігання добових проб, правил особистої гігієни та ін.);
  • підсобних робітників (якість забезпечення санітарного стану харчоблоку та посуду для приготування їжі на харчоблоці, особистої гігієни та ін.).

Особисту увагу керівник закладу приділяє питанню забезпечення дошкільного навчального закладу необхідними продуктами харчування, своєчасності їх постачання, умовам зберігання, раціональності використання (бере участь у складанні меню-розкладок); контролю роботи персоналу харчоблоку, контролю за додержанням санітарно-гігієнічних вимог як під час приготування та видачі їжі, так і безпосередньо при організації харчуванні дітей в групах.

В дошкільному закладі при видачі їжі з харчоблоку розподіл страв на порції здійснюється з урахуванням ваги та об’єму відповідно до віку дітей та зазначене у щоденному меню-розкладці (п.1.6 "Інструкції з організації харчування дітей в дошкільних навчальних закладах» від 17.04.2006 № 298/227). Щомісяця медичною сестрою закладу проводиться аналіз норм харчування та вживаються заходи щодо їх корекції.

Продукти харчування та продовольчу сировину, які надходять до дошкільного навчального закладу, приймають від постачальника, контролюючи умови доставки, за умови обов’язкової наявності супровідних документів, які свідчать про походження, дату вироблення, якість, умови зберігання та ін. (п.4.4 «Інструкції з організації харчування дітей в дошкільних навчальних закладах» від 17.04.2006 № 298/227), а саме: накладні, сертифікати відповідності, висновки санітарно-епідеміологічної експертизи та ін. комірник, шеф-кухар та медичний працівник закладу, які несуть персональну відповідальність (обумовлено наказом) за якість прийнятих до закладу продуктів харчування та продовольчої сировини.

Згідно з чинним законодавством комірник, працівники харчоблоку та медичний персонал дошкільного навчального закладу ведуть відповідну документацію щодо даного напрямку роботи, яка передбачена певними нормативно-правовими актами (Журнал бракеражу сирої продукції, Журнал бракеражу готової продукції, Журнал здоров’я працівників харчоблоку, Зошит обліку відходів, Книга складського обліку, Журнал реєстрації заявок на продукти та ін.), які прошнуровані, пронумеровані, скріплені печаткою та підписом керівника закладу (п.1.30, 1.38 «Інструкції з організації харчування дітей в дошкільних навчальних закладах» від 17.04.2006 № 298/227).

Працівники харчоблоку, вихователі, помічники вихователів та інші категорії працівників закладу, які мають право замінювати вихователів або помічників вихователів у виконанні їх посадових обов’язків ознайомлені з вимогами нормативно-правових актів, які регламентують організацію харчування дошкільників в навчальному закладі, систематично, згідно графіку та під особистий підпис, проходять інструктажі щодо питання. Кухарям суворо заборонено працювати без наявності меню-розкладки на даний день або отримувати продукти з комори від комірника на наступний день згідно меню-розкладки яка не завірена печаткою та підписом керівника.

Видача готових страв з харчоблоку для вживання дітьми різних вікових груп здійснюється згідно режиму харчування та відповідно до графіка видачі їжі, та не раніше ніж через півгодини після попереднього зняття проби та відбору добових проб кожної страви раціону окремо, медичним працівником закладу, або особою призначеною певним наказом, із занесенням результату проби в спеціальному журналі за особистим підписом (п. 1.22-1.23 «Інструкції з організації харчування дітей в дошкільних навчальних закладах» від 17.04.2006 № 298/227).

Помічники вихователів доставляють їжу в групові приміщення лише в промаркованому, закритому кришками посуді та у спеціальному одязі (халат, фартух, ковпак), чистими руками та за умови відсутності дітей. Категорично не допускається сервірування столу або роздача їжі коли діти сидять за столами, дане питання постійно знаходиться на контролі керівника. Їжа роздається охолодженою, столи сервіруються відповідно меню. Вихователі разом з помічниками вихователів особливу увагу приділяють дотриманню нормативних вимог щодо виконання обов’язків чергових дітьми та формуванню культурно-гігієнічних навичок прийому їжі у дошкільників, несуть персональну відповідальність (зазначену певним наказом) за дотримання техніки безпеки, здійснення харчування дітей в дошкільному начальному закладі. (п. 1.7 «Інструкції з організації харчування дітей в дошкільних навчальних закладах» від 17.04.2006 № 298/227).

В період епідемії та в холодну пору року з метою попередження захворюваності дошкільників, попередньо узгодивши дане питання з лікарем дошкільного навчального закладу та батьками вихованців, працівники груп забезпечують вживання дітьми фітонцидів. В літній оздоровчий період в графік харчування вводиться другий сніданок у вигляді соків або свіжих фруктів.

З метою визначення якості харчування в дошкільному закладі систематично проводяться антропометричні вимірювання дітей:

- раннього віку 1 раз на місяць,

- дошкільного віку 1 раз на квартал.

Показники антропологічних вимірювань в обов’язковому порядку доводяться до відома батьків вихованців закладу.

Режим харчування дитини вдома/Files/images/anmats-kartinki/443в.gif

Меню домашнього харчування має бути збалансованим та містити достатню кількістю білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин, вітамінів, що сповна забезпечують енергетичні витрати дитячого організму.
Подбайте про те, щоб посуд, з якого їсть дитина, завжди був чисто вимитим, їжа свіжою, щойно приготованою.
Якщо дитина харчується у дитячому садку, відкоригуйте режим харчування вдома, урахувавши поживну цінність їжі, що подається у дошкільному закладі, та години прийому їжі.

/Files/images/_.gif/Files/images/anmats-kartinki/0_661bc_ac33b9f_xs.gif

Привчайте дитину:

перед прийомом їжі обов’язково мити руки з милом, витирати їх індивідуальним рушником;
самостійно сідати на стілець та підсовувати його до столу;
під час прийому їжі охайно вживати тверду їжу;
відламувати хліб маленькими шматочками, заїдати його рідкою їжею (суп, борщ тощо); самостійно їсти ложкою з тарілки, пити з чашки;
не обливатись;після прийому їжі користуватися серветкою, вставати зі стільця.
Навчайте малюка підтримувати чистоту навколо себе, бути охайним,пояснюйте йому, що і як треба робити.

/Files/images/papka4/23-17-1000x1000.png

/Files/images/papka4/70.gif

/Files/images/papka4/23-19-1000x1000.png

/Files/images/kadri/8bb1f3e4ba1651d4c0832a946b2950b1.gif

ОСОБИСТА ГІГІЄНА ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

У людини ставлення до власного здоров'я формується з дитинства. Велике значення у збереженні та зміцненні здоров'я дитини має гігієнічне навчання та виховання. Це – обов’язок батьків.
Особиста гігієна - це догляд за своїм тілом та дотримання його в чистоті. Шкіра захищає тіло людини від хвороб. Коли дитина бігає, стрибає, їй стає жарко і на шкірі з'являються крапельки поту. Крім того, на шкірі є тонкий шар жиру, так званого шкірного сала. Якщо шкіру довго не мити, на ній накопичуються жир і піт, де і затримуються частки пилу. Так, шкіра стає брудною, грубою і перестає захищати тіло.
Щоранку діти повинні вмиватися: мити обличчя, руки, шию, вуха. Також необхідно робити це після прогулянок та увечері. Для процедури вмивання варто заздалегідь приготувати рушник і мило, за відсутності крана з водопровідною водою – кувшин або таз. Рушник слід вішати на гачок, а не накидати собі на шию чи плечі, бо на нього під
час умивання потраплятимуть бризки води і він буде мокрим і брудним. Умиватися краще роздягненим до поясу або в трусиках та майці. Спочатку варто гарно вимити руки з милом під струменем води, але в жодному випадку не мити руки в ємності. Руки слід намилювати один-два рази з обох боків та між пальцями, потім добре змити мильну піну та перевірити чистоту нігтів. І лише тоді, уже чистими руками, мити обличчя, вуха та шию. Після вмивання необхідно витертися насухо чистим, сухим рушником, який в кожної дитини має бути особистим. Якщо дитина добре вмивалася, то рушник залишатиметься чистим.
Починаючи з чотирьох років, дитина має навчитися самостійно мити обличчя, вуха, верхню частину грудей і руки до ліктів, а з 5-7 – річного віку обтиратися до поясу. Варто допомогти дитині після вмивання гарно розтертися рушником до відчуття приємної теплоти.
Перед сном обов’язковим є миття ніг, тому що на них дуже сильно потіє шкіра і накопичується бруд. Якщо не мити ноги щодня, носити брудні шкарпетки, панчохи, то це все сприяє появі попрілостей та натирань, а також може призвести до виникнення грибкових захворювань. Після миття ноги необхідно ретельно витерти рушником, який спеціально призначений для цієї процедури.
Неоціненне значення має вечірній душ. Так, водні процедури ввечері мають не лише гігієнічне значення, але й сприяють загартуванню, добре впливають на нервову систему та сприяють швидкому засипанню.
Рекомендується старанно мити волосся, тому що на ньому накопичується багато шкірного жиру, бруду і пилу. Обов’язковою є гігієна нігтів на пальцях рук і ніг. Під довгими нігтями, зазвичай, накопичується бруд і видалити його важко, тому раз на тиждень нігті необхідно акуратно підрізати. В жодному випадку не можна гризти нігті!
Особливої уваги вимагають руки та їх чистота. Дитині мають пояснити, що руками вона тримає різні предмети: олівці, ручки, книжки, зошити, м'ячі, іграшки; гладить тварин, торкається різних предметів (ручок, ланцюгів, гачків та інших предметів) у туалетних кімнатах. Бруд, часто невидимий, що знаходиться на цих предметах, залишається на пальцях. Якщо брати немитими руками продукти харчування, то бруд потрапляє спочатку до рота, а потім до організму. Тому необхідно мити руки перед їжею, після відвідування туалетної кімнати, після будь-якої іншої діяльності (прибирання кімнати, роботи на присадибній ділянці, гри з тваринами і тому подібне) та перед сном.
Дитина має стежити за чистотою зубів і доглядати їх, оскільки стан зубів впливає на здоров'я, настрій, міміку і поведінку людини. Дуже важливо своєчасно розпочати догляд за порожниною рота і зубами дитини. Дитина має чистити зуби вранці і ввечері перед сном.
Із раннього віку необхідно привчати дитину користуватися носовою хустинкою. Варто пояснити, що під час кашлю чи чхання з носоглотки виділяється велика кількість мікробів і, якщо не користуватися носовою хустинкою, то разом з бризками відбувається зараження оточуючих. Дитина повинна мати окрему хустинку для носа і окрему хустинку для очей (особливо під час захворювання), щоб уникнути потрапляння інфекції з носа до очей і навпаки.
Хустинки мають бути завжди чистими. Змінювати їх необхідно щодня, навіть якщо вони не були використані. Витирати рот, обличчя, перев'язувати подряпину необхідно лише чистою хустинкою.

Як не хворіти у дитячому садку./Files/images/Boy_plays_doctor_2.gif

Перший рік в дитячому саду – справжнє випробування, як для дитини, так і для батьків. Постійні лікарняні і капризи зводять з розуму, і здається, що всі зусилля даремні – дитина хворітиме. Немає! Хвороб не буде, якщо правильно підготувати малюка. Дитина в саду «повинна» хворіти за умовчанням! Абсолютно нове середовище, нове оточення і самі різні віруси і бактерії, так або інакше, зроблять свою справу. Проте, готувати дитину до саду необхідно, повірте, це обов'язково принесе плоди.

Починаємо підготовку оптимальним часом для першого походу в дитячий сад вважається середина серпня – початок вересня. Температура повітря знижується, вимотуюча жара сходить нанівець. В той же час до осінніх дощів і хвороб достатньо часу, малюк встигне адаптуватися. Але підготовку потрібно починати вже в червні.
Про все по порядку. Їдемо до моря! Це дуже важливий і обов'язковий пункт. У 20-х числах червня варто на 10-14 днів вивезти діток до моря. І хай це буде не Крим, і не Туреччина, а убережжя Азовського моря. Але це буде цілюще морське повітря, ласкаве сонце і море фруктів. До речі, дітям до 3-х років педіатри не рекомендують зміну кліматичної зони. Тобто навіть південний берег Криму – стрес для дитячого організму. Якщо ж ви все-таки вирішили їхати на ЮБК, тривалість відпочинку рекомендується не менше трьох тижнів! Кращі дитячі курорти – Евпаторія, Саки, Бердянськ, Урзуф. Вибір за вами! Що ви «привезете» з моря?! Багаж вітаміну Д, дарованого сонцем (захисні креми для діток ніхто не відміняв!), загартовані морським повітрям органи дихання, кілограми з'їдених фруктів і гарний настрій вашого карапуза.

Як уберегти дитину від застуди

/Files/images/97c06787abd731983097814755f992c6.gif

До вашої уваги прості поради, що дозволять уберегти дитину від застуди:
1. Найдієвіший засіб, який рекомендують усі медсестри у дитсадках, – змащувати носик дитини оксоліновою маззю, бодай не запобігти, то принаймні зменшити ризик захворювання малюка.
2. Дітям треба більше гуляти, оскільки ризик підхопити якийсь вірус у приміщенні набагато вищий, ніж на свіжому повітрі.
3. Привчіть дитину мити руки, до того ж не тільки після туалету. І що частіше вона це робитиме, то більш імовірно, що малеча менше хворітиме.
4. Загартовуйтеся, привчайте дитину до не дуже високої температури повітря удома, наприклад, удень вона не має перевищувати +21...+22 °С, а вночі – +17...+18 °С. Річ у тім, що за дуже високої температури повітря стає сухішим, що може призвести до пересихання слизової носоглотки, і як наслідок – знизити опірність до хвороб.
5. Коли виходите на прогулянку, не вкутуйте малюка, бо він, активно рухаючись, тільки прітиме, що збільшує імовірність захворювання.
6. Не допускайте, щоб у дитини були мокрі ноги.
7. Привчіть малюка пити не звичайний чай, а спеціальні трав’яні відвари, або ж із малиновими або смородиновими гілочками.
8. Коли вже так сталося, що ваш малюк застудився і в нього піднялася температура, не поспішайте її збивати, оскільки це відповідь організму на вірус.
Дайте йому самому перебороти інфекцію. Температуру потрібно збивати, тільки якщо вона сягає 38–38,5 °С. Висока температура стимулює вироблення імунітету.

ЛІТНІЙ ОЗДОРОВЧИЙ ПЕРІОД У ДОШКІЛЬНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

/Files/images/bezpeka/lto/bdv1.jpg

/Files/images/bezpeka/lto/bdv2.jpg

/Files/images/bezpeka/lto/bdv3.jpg

/Files/images/bezpeka/lto/bdv4.jpg

/Files/images/bezpeka/lto/bdv5.jpg

/Files/images/bezpeka/lto/bdv6.jpg

ОРГАНІЗАЦІЯ ХАРЧУВАННЯ ДІТЕЙ У ДОШКІЛЬНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ ПРОВОДИТЬСЯ НА ПІДСТАВІ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ ДОКУМЕНТІВ

1.Закон України «Про освіту» (стаття 25) від 23.05.1991 року №1060-ХІІ

2.Закон України «Про місцеве самоврядування» (стаття 32) від 21.05.1997 року №280/97-ВР

3.Закон України «Про дошкільну освіту» (стаття 35) від 11.07.2001 року №2628-ІІІ

4.Закон України «Про дитяче харчування» (стаття 4; 11) від 14.09.2006 року №142-V

5.Порядок встановлення плати для батьків за перебування дітей у державних і комунальних дошкільних та інтернатних навчальних закладах, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України від 21.11.2002 року №667

6. Порядок організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства освіти і науки України від 01.06.2005 року №242/329

7.Інструкція з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах, затверджена наказом Міністерства охорони здоровя України та Міністерства освіти і науки України від 17.04.2006 року №298/227

Анимашки Линии
Людина повинна знати, як допомогти собі самій у хворобі, пам’ятаючи, що здоров'я є найбільшим багатством людини.
Гіппократ
Анимашки Линии

Поліомієліт

Щеплення від поліомієліту: наслідки, реакція, протипоказання, графік

Додаткова імунізація проти поліомієліту

24 жовтня 2015 р. – Всесвітній день боротьби з поліомієлітом.

09-10 вересня 2015 р. Міністерством охорони здоров’я України за підтримки представництва ЮНІСЕФ (Дитячий фонд ООН) був проведений тренінг з питань щодо вакцинації проти поліомієліту.

На сьогодні в світі створено 30 вакцин проти інфекційних захворювань.

Згідно даних ВООЗ 4 інфекції вийшли з-під контролю:

- поліомієліт;

- коронавірус (помирає кожен 4 із захворілих);

- пташинний грип;

- лихоманка Ебола.

Для України, в т.ч. Київської області актуальною є проблема з поліомієлітом. Ми мали статус країни, вільної від поліомієліту завдяки успішній роботі по вакцинації дітей.

З 2008 року в зв’язку з дефіцитом вакцин проти поліомієліту відсоток щеплень з 95 % знизився до 45 %, а в поточному періоді 2015 р. – до 25,9 % (за 6 міс.).

Низьке охоплення вакцинацією проти поліомієліту протягом останніх 7-8 років, низький імунний прошарок населення, міграція населення, в т.ч. внутрішньо-переміщених осіб, військовий конфлікт привели до виникнення спалаху поліомієліту в Україні у вересні 2015 року.

Згідно даних ВООЗ в 1988 р. в світі було зареєстровано 350 тис. випадків поліомієліту, в поточному періоді 2015 року – 37 випадків (викликаних диким поліовірусом) та 12 випадків вакцинспорідненим вірусом, в т.ч. 2 із них в Україні.

Зупинити циркулювання поліовірусів можливо лише живою оральною вакциною (ОПВ), яка приводить до продукції в кишківнику дитини Ig А та формуванню імунітету.

На сьогодні – три ендемічні країни по поліомієліту – Пакистан, Афганістан, Нігерія (в даних країнах циркулює дикий поліовірус) та 12 країн з ризиком розповсюдження дикого поліовірусу (в т.ч.Україна).

Згідно даних Департаменту громадського здоров’я МОЗ України передбачається проведення трьох турів додаткової імунізації проти поліомієліту з використанням живої оральної поліомієлітної вакцини (ОПВ) :

І тур

діти віком до 6 років (5 років 11 місяців 29 днів)

ІІ тур

діти віком до 6 років (5 років 11 місяців 29 днів)

ІІІ тур

діти віком до 6 років (5 років 11 місяців 29 днів)

діти віком від 6 до 10 років (9 років 11 місяців 29 днів)

Додаткова імунізація планується здійснюватися всім дітям даних вікових груп незалежно від вакцинального статусу дитини (проведених щеплень проти поліомієліту).

Що повинні знати медики та населення з питань запобігання поліомієліту?

Поліомієліт представляє собою гостре інфекційне захворювання вірусної етіології, яке виникає в результаті інфікування одним з трьох типів вірусів поліомієліту. Інкубаційний період становить від 2 до 35 діб.

Клінічні прояви поліомієліту поліморфні. У понад 90 % інфікованих осіб інфекція є безсимптомна, у 4-8 % захворювання перебігає в абортивній формі без рухових порушень. Абортивна форма поліомієліту може проявлятися у вигляді гострої респіраторної інфекції, гострої кишкової інфекції, у 1 % хворих розвивається серозний менінгіт. Лише у 1-10 з кожних 1000 сприйнятливих до захворювання осіб (0,1-1,0 %) розвивається паралітична форма хвороби з ураженням мотонейронів клітин переднього рогу спинного мозку з наступним стійким випадінням їх функцій, розвитком паралічів і парезів.

Клінічні ознаки паралітичних форм поліомієліту:

- гострий початок захворювання з загально-інфекційного синдрому:

- підвищення температури тіла;

- головний біль;

- біль у горлі;

- нежить;

- диспепсичні розлади – блювота і проноси;

- розвиток гострих в’ялих паралічів виникає від декількох годин до 1-5 днів;

- частіше страждають проксимальні відділи кінцівок;

- парези і паралічі мають асиметричне «мозаїчне» розташування;

- знижений тонус м’язів;

- уражаються м’язи ніг, рук, тулуба;

- зміна походки;

- знижені сухожильні рефлекси;

- чутливість збережена;

- швидкий розвиток атрофії м’язів.

Як можна заразитися вірусом поліомієліту?

Джерелом інфекції є хворі на паралітичні та непаралітичні форми поліомієліту або вірусоносії. Передача збудника поліомієліту відбувається від людини до людини. Вірус розмножується в клітинах епітелію тонкого кишківника та глотки. Основний механізм передачі вірусу – фекально-оральний. Вірус може передаватися через брудні руки, іграшки, інфіковану воду та їжу, а також може передаватися переносниками – мухами. Значне накопичення ентеровірусів, в т.ч. поліовірусів, відбувається в тканинах молюсків, що фільтрують воду (устриці, мідії, тощо). Слід пам’ятати, що вірус поліомієліту може тривалий час зберігатися у навколишньому середовищі – до 3-4 місяців у воді (відкриті та підземні водоймища), до 6 місяців з фекаліями в грунті. Також можлива передача вірусу повітряно-крапельним шляхом. Заразними при поліомієліті є виділення з верхніх дихальних шляхів та випорожнення.

Як довго є заразним хворий на поліомієліт?

З верхніх дихальних шляхів вірус виділяється тільки в гострому, препаралітичному періоді, з випорожненнями – більш тривалий час. Найбільш інтенсивне виділення вірусу від хворого відбувається в перші два тижні захворювання, але може продовжуватися до 4-6 тижнів від початку захворювання.

Як попередити зараження на поліомієліт?

Ізоляція осіб, що прибули з країн-ендемічних по поліомієліту з проявами

гострої респіраторної інфекції, гострої кишкової інфекції, серозного менінгіту, в’ялих паралічів з обов’язковим їх дворазовим обстеженням на поліомієліт.

На контактних осіб накладається карантин строком на 21 день з моменту ізоляції хворого. За ними організується нагляд педіатра/сімейного лікаря (щоденно) та невролога (одноразово, в разі необхідності).

У вогнищі інфекції проводять поточну та заключну дезінфекцію з використанням дезінфікуючих засобів.

При загрозі виникнення поліомієліту в країні всім дітям у віці до 6 років, що не були щеплені або щеплені з порушенням графіку, проводять термінову вакцинацію живою поліомієлітною вакциною.

Обмеження відвідування країн – ендемічних по поліомієліту, а при завезенні в країну захворювання місць великого скупчення людей.

Часте миття руки з милом.

Провітрювання приміщення декілька разів на день.

Проведення вологого прибирання приміщень.

Вживання тільки кип’яченої або спеціальної води для пиття, добре вимитих овочів та фруктів, бажано з милом.

Що сприяє розвитку паралітичних форм поліомієліту?

Відсутність або неповний курс вакцинації проти поліомієліту.

Вагітність.

Інтенсивні фізичні навантаження.

Внітрішньом’язеве введення лікарських препаратів.

Травми.

Оперативні втручання, особливо тонзил- та аденектомія.

Тісний, тривалий контакт з хворим.

Як запобігти розповсюдженню поліомієліту в дитячих установах ?

Під час загрози спалаху поліомієліту нові діти в загальноосвітні навчальні, оздоровчі та санаторно-курортні заклади не приймаються.

Припиняється відвідування дитячої установи сторонніми особами.

Проводиться вологе прибирання приміщень не менше двох разів на день.

Приміщення, в яких знаходяться діти, повинні бути вентильованими, їх необхідно провітрювати декілька разів на день.

Діти повинні дотримуватись правил особистої гігієни (часте миття рук з милом протягом дня).

Виключається переведення дітей із групи в групу.

Діти повинні щоденно оглядатися лікарем і при появі перших ознак захворювання (підйом температури тіла, головний біль, катаральні прояви, диспепсичні розлади, біль у кінцівках, пітливість) необхідно госпіталізувати до інфекційного відділення.

Що повинні знати батьки, щоб попередити зараження дитини на поліомієліт?

Обов’язкове дотримання графіку профілактичних щеплень.

Уникати дитині місць великого скупчення людей.

Уникати контакту з особами, що перебували в країнах-ендемічних по поліомієліту та відвідування країн – ендемічних по поліомієліту.

Навчити дітей мити руки з милом.

Провітрювати приміщення декілька разів на день.

Проводити вологе прибирання оселі.

Пити тільки кип’ячену воду, або спеціальну воду для пиття, добре вимиті овочі та фрукти.

Не купатися в заборонених водоймищах.

Що робити батькам, якщо дитина захворіла на поліомієліт?

При появі перших ознак захворювання (підйом температури тіла, головний біль, катаральні прояви, диспепсичні розлади, біль у кінцівках, пітливість) необхідно негайно звернутись до лікаря.

Хворого необхідно госпіталізувати в дитячу інфекційну лікарню або дитяче інфекційне відділення, виділити йому окремий посуд, рушники, предмети особистої гігієни.

У приміщеннях, в яких перебувала хвора дитина, необхідно провести вологе прибирання з застосуванням дезінфікуючих засобів.

При яких ознаках захворювання у дитини необхідно негайно звернутися за медичною допомогою?

- підвищення температури тіла

- головний біль

- біль у горлі

- нежить

- диспепсичні розлади, блювота і проноси

- біль в кінцівках

- неможливість стати на ніжки

- підвищена пітливість.

Поліомієліт - це інфекційне захворювання, при якому уражається центральна нервова система, шлунково-кишковий тракт і лімфатична система. Хвороба є найпоширенішою причиною виникнення у дітей фізичних недоліків. Вірус поліомієліту, потрапивши в організм, проникає в нервову систему через кров, уражає різні відділи, переважно рухові клітини спинного мозку, а також рухові корінці, які відповідають за рухи. Вірус поліомієліту поширюється повітряно-крапельним шляхом (чхання, кашель) або за типом кишкової інфекції (через фекалії хворого). Основний засіб профілактики хвороби - вакцинація дітей.

Поліомієліт - причини

Збудник поліомієліту - вірус, який поширюється повітряно-крапельним шляхом, або разом з немитими продуктами і виділеннями хворої людини. Збудник захворювання досить стійкий, він здатний кілька місяців жити в молоці, овочах, у стічних водах і фекаліях. Однак, не зазнає впливу дезінфікуючими препаратами і високої температури. Це єдиний спосіб обробки предметів побуту або продуктів, що виключає зараження. Інкубаційний період поліомієліту триває приблизно два тижні. Спочатку вірус потрапляє в кишечник і фіксується на слизових оболонках. Потім проникає в кровоносну систему, разом з кров'ю поширюється по всьому організму, впливаючи на внутрішні системи і органи. Особливо страждаютьголовний і спинний мозок, оскільки вірус вражає не тільки клітини, але і відходять від мозку нервові закінчення.

Поліомієліт - симптоми

Симптоми поліомієліту в більшості випадків починаються з головного болю, діареї та підвищеної температури. Крім цього, відзначаються різні неврологічні порушення. Вірус в організмі проходить декілька основних етапів, які в медицині розрізняють таким чином:
  • інкубаційний період (тривалість становить від 2-х до 21 дня);
  • період предпаралітичний, діагностується млявість і слабкість м'язів (тривалість від 2-х до 6 днів);
  • паралітичний: м'язи стають важко керованими і більш щільними;
  • відновний (тривалість складає приблизно один рік);
  • період залишкових явищ, при якому зміни м'язів викликають деформацію кінцівки;

Поліомієліт - діагностика

Діагностика ґрунтується на даних лабораторних досліджень і клінічних проявах поліомієліту. Попередній аналіз встановлюють, виходячи з епідеміологічних даних і характерних проявів захворювання. Враховуються також дані про вакцинацію.Остаточний діагноз ставлять, використовуючи вірусологічні дослідження. Вірус виділяють з носоглоткового слизу і випорожнень, рідше з цереброспінальної рідини. Щоб виявити рівень ураження рухових нейронів, користуються методом електронейроміографії, який дозволяє з точністю визначити електричну активність м'язів і нервів.

Поліомієліт - лікування і профілактика

Внаслідок епідеміологічної активності (високого ступеня заразності) людина, яка заражена вірусом поліомієліту, в обов'язковому порядку підлягає терміновій госпіталізації. Проводять лікування в інфекційних стаціонарах. Штучна вентиляція легенів призначається, якщо відзначається параліч дихальних шляхів, що призводить до летального результату.Кращою профілактикою поліомієліту є суворе дотримання гігієни (старанне миття продуктів харчування і рук). Не можна купатися в брудних водоймах, оскільки вірус може потрапити в організм разом з проковтнутою водою. В нашій країні проводиться обов'язкова вакцинація від поліомієліту, гарантує довічний імунітет. Перше щеплення роблять дитині в три місяці, другу - у 4,5 місяця, третій - в 6 місяців. Повторну вакцинацію проводять у 18, 20 місяців і 14 років.

Вірус поліомієліту передається фекально-оральним шляхом, джерелом зараження є людина . Сприйнятливість до хвороби висока, особливо, у дітей до 5-ти років. Прогноз при поліомієліті сприятливий за умови своєчасної та адекватної терапії. Однак дуже часто в разі обширного ураження або відсутності своєчасного лікування розвивається стійкий параліч, що призводить до інвалідності. Також можливий летальний результат, причиною якого є розвиваються паралічі життєво важливих органів.

Поліомієліт невиліковний, але його можна запобігти. Надана поліомієлітної вакцина може забезпечити дитині довічну захист від цього страшного захворювання.

Основні відомості про вакцину

Для щеплення проти поліомієліту застосовують два види препарату: інактивовану поліомієлітної вакцину (ІПВ) і оральну живу поліомієлітної вакцину (ОПВ).

ОПВ являє собою рідину червоного кольору з солоновато-гірким смаком, спосіб введення – закопування в ротову порожнину. До її складу входить аттенуіровані (ослаблений) живий вірус, під дією якого відбувається створення секреторного імунітету кишечника.

ІПВ являє собою рідину, що містить інактивований вірус. Введення вакцини проводиться шляхом підшкірної ін’єкції в область задньої поверхні грудної клітки або в плече, або внутрішньом’язово в стегно дітям молодшого віку і в плече дітям постарше.

Протипоказання до щеплення

Вакцинації від поліомієліту підлягають всі здорові діти. Протипоказана щеплення від поліомієліту з використанням оральної вакцини дітям з імунодефіцитом, або дітям, у яких були близькі контакти з людьми, у яких діагностовано імунодефіцит. В даному випадку рекомендується прищеплювати ІПВ.

Крім того, не можна прищеплювати живою вакциною дітей, у яких є порушення ЦНС, розвиток яких спровокувала попередня вакцинація.

Протипоказаннями до щеплення від поліомієліту з використанням інактивованої вакцини є:

  • – Алергічна реакція на деякі компоненти антибактеріальних препаратів, зокрема, Неоміцину, Стрептомицина.
  • – Алергічна реакція, що виникла після попередньої вакцинації від поліомієліту.

Також не рекомендується проведення вакцинації вагітних жінок.

Можливі ускладнення на щеплення

Щеплення від поліомієліту у вигляді крапель вважається більш реактогенної . Після введення такої вакцини можлива поява діареї або розвиток алергії. Подібні побічні дії щеплення від поліомієліту не призводять до погіршення самопочуття дитини і не вимагають проведення терапевтичних заходів.

Дуже рідко ОПВ стає причиною інфікування поліомієлітом. У подібних випадках говорять про вакциноасоційований поліомієліт. Як правило, таку реакцію на щеплення від поліомієліту спостерігають при її введенні дітям з вродженим імунодефіцитом, або дітям, у яких в анамнезі є дані про вроджені вади розвитку травного тракту. Саме з метою виключення ризику розвитку подібних ускладнень у країнах, де наголошується мінімальний ризик зараження інфекційним захворюванням, використовують інактивовану поліомієлітної вакцину.

Якщо ж існує висока ймовірність зараження цим вірусним захворюванням (наприклад, під час відвідування деяких країн або постійне проживання в країнах з високим ризиком зараження поліомієлітом), для імунізації рекомендується застосування живої вакцини, яка забезпечує більш надійний захист.

Щеплення від поліомієліту з використанням імпортної інактивованої вакцини, як правило, легко переноситься і не призводить до інфікування вакцінассоціірованним поліомієлітом. Побічні реакції представлені місцевими проявами. Найчастіше відзначається почервоніння та / або ущільнення в області уколу, часом, деяка хворобливість. Іноді надходять скарги на підвищену температуру тіла, погіршення самопочуття. Такі наслідки щеплення від поліомієліту не становлять загрози здоров’ю і не вимагають специфічної терапії.

До тяжких наслідків введення інактивованої вакцини відноситься сильна алергія. При появі такої реакції на щеплення від поліомієліту слід звернутися до лікаря.

%D0%B2%D0%B0%D0%BA%D1%86%D0%B8%D0%BD%D0%B0%3A+%D0%94%D0%BE%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80+%D0%94%D0%B5%D1%82%D0%B8+%D0%94%D0%B5%D1%82%D0%B8+%D0%B8%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%8E%D1%82%2C+%D1%87%D1%82%D0%BE%D0%B1%D1%8B+%D0%B1%D1%8B%D1%82%D1%8C+%D0%B2%D1%80%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BC%D0%B8

Анимашки Линии


Літо - найкраща пора відпочинку! Щоб відпочинок був вдалим і безбечним памятайте про:

Лептоспіроз

Лептоспироз

У теплий період року (з травня - по жовтень) різко збільшується кількість хворих лептоспірозом. Лептоспіроз – небезпечне гостре інфекційне захворювання, яким хворіють люди і тварини, викликане мікробом лептоспірою (від латинської назви лептос – ніжний, спіра – спіраль, тобто ніжна спіраль).
Мікроби разом з сечею перехворілих тварин потрапляють у водойми, де й живуть до 300 днів. Хворіють на лептоспіроз велика рогата худоба, свині, кози, вівці, сірі щури та мишоподібні гризуни, собаки. Розміщення тваринницьких ферм поблизу водойм, неправильна організація водопоїв можуть стати причиною зараження води лептоспірами і швидко стати вогнищем поширення захворювання на лептоспіроз.
Відпочиваючі можуть інфікуватися лептоспірами під час купання у непроточних, заражених лептоспірами водоймах, якщо вживають сиру воду з них під час риболовлі.
Мікроби потрапляють до організму не тільки через кишково-шлунковий тракт, але й через ушкоджену шкіру (мікротравми) та слизові оболонки.
Інфікування лептоспірозом можливе і взимку. Причини можуть бути такі: вживання продуктів, забруднених лептоспірами, догляд за хворими тваринами, недотримання правил особистої гігієни.
Інкубаційний період лептоспірозу – від 4 до 14 днів. Хвороба починається раптово, підвищується температура до 38-40 градусів, сильно болять м’язи, з’являється слабкість, ломота у всьому тілі суглобах. Хворий не може ходити. Можуть бути нудота й блювота, жовтувате забарвлення шкіри й слизових оболонок, висипи на шкірі, крововиливи в сітівку ока та внутрішні органи, у зв’язку з чим сеча та кал стають темними.
Без своєчасного лікування захворювання лептоспірозом може призвести до тяжких наслідків: ураження нирок, печінки та інших органів.
Як же захистити себе від лептоспірозу?

Лікарі-епідеміологи дають наступні поради.
З настанням спекотних днів купатися слід тільки в спеціально відведених місцях; не пити сиру воду з відкритих водойм.
На польових роботах, риболовлі, під час догляду за хворою худобою необхідно дотримуватися правил особистої гігієни.
Продукти, воду зберігати в закритому вигляді, ретельно оберігати їх від гризунів.
Захищати своє житло та інші об’єкти від проникнення до них гризунів.
Дотримання санітарії, особистої гігієни, вищенаведених порад у побуті, місцях відпочинку захистить Вас не тільки від лептоспірозу, але й від багатьох інших інфекційних хвороб.

Профілактика гострих кишкових інфекцій у дітей

Гострі кишкові інфекції спостерігались у людей з давніх часів.

Щорічно в Україні реєструється біля 54000 діарейних захворювань, біля 30 смертей, більшість з яких етіологічно залишається не розшифрованими через труднощі з оснащенням лабораторій. Найчастішими збудниками гострих кишкових інфекцій у дітей є віруси.

Гострі кишкові інфекції – це група інфекційних захворювань, які характеризуються фекально-оральним шляхом передачі та переважним ураженням шлунково-кишкового тракту.

Провідними симптомами гострих кишкових інфекцій є діарея (рідкий або водянистий стул як найменше 3 рази за 24-годинний період) та блювота. Кишкові інфекції ведуть до зневоднення та електролітних порушень, які можуть загрожувати життю дитини.

Серед інфекційних захворювань у дітей гострі кишкові інфекції займають одне із перших місць.

Дані епідеміологічного нагляду вказують на те, що 35-40%, а в окремі місяці до 70% всіх випадків важких діарей у дітей до 5 років в Україні викликані ротавірусною інфекцією.

Джерелом хвороби є хворі або носії. При кишкових інфекціях збудник виділяється у зовнішнє середовище з фекаліями інфікованих осіб. Передача відбувається фекально-оральним шляхом як під час прямого контакту, та при контакті з іншими поверхнями та предметами, що могли бути забруднені фекаліями (підлоги, меблі, одяг, іграшки, тощо). Інші шляхи передачі, такі як забруднені їжа та вода, а також повітряно-крапельний шлях цілком не виключаються.

У розповсюдженні кишкових інфекцій велику ролі відіграють мухи. Вони сідають на фекалії хворого, потім перелітають на їжу, посуд та заражають їх.

Гострі кишкові інфекції викликані бактеріями (шигели, сальмонели, кишечна паличка), вібріонами (холерний вібріон) поширюються переважно під час літніх місяців, а рота вірусна інфекція під час холодних місяців. В Україні пік захворюваності перепадає на зимовий період з грудня по травень. Причина такої сезонної моделі – невідома.

Найбільш вразливими до інфікування гострими кишковими інфекціями є діти. Бо у них ще немає гігієнічних навиків, вони легко забруднюють руки, любий предмет тягнуть до рота.

Руки як у хворої, так і здорової людини відіграють важливу роль у передачі кишкових інфекцій. Вот чому ці інфекції називають хворобами «брудних рук».

Гострі кишкові інфекції починаються гостро, через 1-5 днів від моменту інфікування. Хвороба починається підвищенням температури тіла до 38-40 С, симптомами інфекційного токсикозу, можливо порушення свідомості, судоми, блювота та рідкий стілець. В випорожненнях можуть бути домішки слизу, крові, різного гною.

У дітей можуть бути переймоподібні болі в животі, на які маленькі діти реагують плачем.

Лікування хворих кишковими інфекціями повинно проводитись по вказівці лікаря.

При появі перших признаків діарейного захворювання у дитини слід негайно звернутися до лікаря.

До приходу лікаря батькам дитини у якої є прояви кишкової інфекції (блювота, діарея) слід поїти розчинами які містять сіль – Регідрон, Хумана-електроліт (розвести кип’яченою водою згідно інструкції). Після кожного рідкого випорожнення необхідно випити дітям від 2-х до 10 років 100-200 мл рідини. Розчин застосовується в режимі випоювання малими порціями для запобігання блювоті: дітям від 2-х до 10 років й більш старшого віку часто пити безпосередньо з чашки. Порошки для приготування розчинів для пероральної регідратації мають бути в домашній аптеці.

Також потрібно контролювати температуру тіла дитини.

Продовжувати вигодовування дитини: якщо дитині не менше 6 місяців або якщо вона вже приймає м’яку їжу – слід давати каші, овочі та іншу їжу на додаток до молока; старшим дітям доцільним є обмеження продуктів які спричиняють надмірне осмотичне навантаження на кишечник (морозиво, цукерки, тістечка, концентровані м’ясні бульйони). Рекомендовано продукти які містять ніжну клітковину, яка здатна обволочувати слизову, захищаючі її (печені яблука, банани). Їжа повинна бути добре кулінарно обробленою, розім’ятою або перетертою для полегшення травлення.

Батькам дитини, у якої є прояви кишкової інфекції (блювота, діарея) не слід самовільно призначати антибіотики, використовувати протиблювотні та протидіарейні засоби.

В профілактиці діарей у дітей важливим є користування безпечною водою, дотримання санітарних норм при приготуванні та прийомі їжі, миття рук після відвідування туалету. Продукти харчування слід купувати в магазинах, а не у випадкових продавців та на «стихійних» ринках.

Пам’ятка для батьків

З метою попередження розповсюдження серед населення кишкових захворювань, виникнення спалахів гострих кишкових інфекцій та харчових отруєнь рекомендуємо:

· Не купувати продукти харчування на стихійних ринках або з рук у приватних oci6.

· Не використовувати для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з незнайомих джерел водопостачання (ріки, озера, підземні джерела, поверхневі води тощо). Для пиття i приготування їжі використовувати воду питну бутильовану або з централізованих джерел водопостачання.

· Не допускати споживання продуктів та напоїв з простроченим терміном зберігання.

· Не вживати харчові продукти та напої при найменшій підозрі щодо їх недоброякісності.

· При неорганізованому відпочинку (туристичні мандрівки, екстремальний туризм тощо) для миття посуду i рук вода має бути профільтрована i проварена, для пиття та приготування їжі мати з собою запас води питної.

· При купівлі харчових продуктів та напоїв обов'язково звертати увагу на терміни та умови зберігання продуктів харчування. Зберігати продукти харчування тільки у cпocіб зазначений на упаковці та у встановлений термін. При купівлі будь-якого харчового продукту у торговельній мережі споживач має право вимагати у продавця документи, що підтверджують якість та безпеку реалізованої продукції.

· При здійсненні подорожі не рекомендовано брати у дорогу продукти, що швидко псуються (ковбасні, молочні, кулінарні, кондитерські вироби або інші продукти, що потребують охолодження при зберіганні).

· При споживанні овочів, фруктів та ягід їх необхідно добре промити питною водою. При споживанні дітьми - обдати окропом.

· Перед приготуванням їжі та перед її вживанням обов'язково мити руки з милом.

· Обов'язково мити руки після відвідування туалетів. При відпочинку з дітьми батьки повинні ознайомити дітей з правилами харчування та правилами дотримання особистої гігієни. Для дітей молодшої вікової групи — батькам необхідно ретельно слідкувати за тим, щоб дитина не споживала незнайомі ягоди та інші продукти невизначеного походження.

У випадку виявлення перших ознак кишкового захворювання терміново звернутись до найближчої лікувальної установи. Не рекомендовано займатись самолікуванням. При груповому відпочинку хворого бажано тимчасово (до прибуття лікаря) ізолювати від решти колективу. При тяжкому стані хворого негайно викликати швидку допомогу.

Перша медична допомога при тепловому і сонячному ударі

СОЛНЕЧНЫЙ УДАР - ПЕРЕГРЕВАНИЕ ЗДОРОВЬЕ БЕЗ ТАбЛЕТОК

Тепловий і сонячний удар перша медична допомога при яких обов'язкове, досить поширена ситуація в спекотні літні дні.

Тепловий удар (ТУ) - це патологічний стан організму »обумовлене тривалим впливом на нього надмірно теплого повітря або теплового (інфрачервоного) випромінювання.

Сонячний удар (СУ) - це тепловий удар, що виникає при інтенсивному або тривалому впливі сонячної радіації на голову потерпілого.

Перегрівання властиво організму новонароджених і грудних дітей, терморегуляція у яких розвинена недостатньо. При несприятливих умовах зовнішнього середовища (температура повітря до 28 - 33 ° С, висока вологість повітря, недостатнє провітрювання приміщення), надмірному укутуванні, порушеннях питного режиму у дітей раннього віку частіше розвивається ТУ. Звичайно, такий стан може виникати і у більш старших дітей. У грудному віці до сприяючих чинників розвитку у дитини ТУ відносяться недоношеність, народження в асфіксії, з родовою травмою та ін

Тепловий і сонячний удар, перша медична допомога в ранньому дитячому віці.

Вперше 2-3 роки (особливо в грудному віці) тепловий і сонячний удар є

важким патологічним станом, вимагають невідкладної допомоги та інтенсивної терапії.

Клініка ТУ характеризується блідістю шкірних покривів, відсутністю або зниженням потовиділення, ціанозом слизових оболонок, підвищенням температури тіла до 40 ° і вище, задишкою, тахікардією, артеріальною гіпотензією, олігурією, частковою або повною втратою свідомості, судомним синдромом, швидко розвивається дегідратацією.

При пізньої госпіталізації можуть бути ознаки внутрішньочерепної гіпертензії, набряку мозку, вогнищевих уражень ЦНС, прогресуючої недостатності кровообігу, коми, колапсу, шоку, іноді з летальним результатом. У дітей дошкільного та шкільного віку, перегрівання частіше проявляється у формі сонячного удару як результат тривалого перебування на сонці з непокритою головою.

Патогенез теплового або сонячного удару пов'язаний з порушенням функції ЦНС, тому клінічні прояви цих патологічних станів виражаються найбільш яскраво в неврологічних розладах.

Медична допомога при ТУ в ранньому дитячому віці зводиться до наступного:

1 .Постраждалого терміново госпіталізують у палату інтенсивної терапії або реанімаційне відділення.

2.Перш за все усуваються фактори, що викликали перегрів: знімають зайву одяг, потерпілого поміщають в палату, температура повітря в якій підтримується на рівні 18-20 ° С (при більш низькій температурі повітря в палаті у дитини погіршується дихання, виникають негативні судинні реакції, з'являється тремтіння, погіршується загальний стан).

3.Проводяться заходи, спрямовані на зниження температури тіла, зокрема на збільшення тепловіддачі:

а) тіло дитини оголюють, шкірні покриви протирають 50-60 ° спиртом;

б) призначають вологі укутування, ванни з температурою води 36 ° С;

в) здійснюють краніоцеребральної гіпотермію (водоструйне охолодження голови дитини, міхури з льодом і ін прийоми);

г) вводять внутрішньовенно або внутрішньом'язово літичну суміш у разовій дозі 0,15 мл/кг (склад суміші: 2,5% розчин аміназину - 2 мл, 2,5% розчин піпольфену - 2 мл; 0,25% розчин новокаїну - 5 мл);

д) при відсутності ефекту від літичної суміші додатково призначають 20% розчин оксибутирата натрію з розрахунку, 50-100 мг/кг на добу.

При ТУ амідопірин, ацетилсаліцилова кислота та інші жарознижуючі засоби протипоказані, оскільки вони не виявляють своїх властивостей. Дитині призначають рясне пиття: у вигляді 5% розчину глюкози, ізотонічного розчину натрію хлориду, розчину Рінгера, 0,5% розчину натрію гідрокарбонату. Якщо дитина перебуває в несвідомому стані, йому вводять внутрішньовенно крапельно 5-10% розчин глюкози з аскорбіновою кислотою і кокарбоксилазою, ізотонічний розчин натрію хлориду, розчин Рінгера.

5.При серцевій недостатності внутрішньовенно вводять строфантин або корглікон, при колапсі призначають норадреналін або мезатон. Струменево-серцеві глікозиди вводять повільно в 10-20 мл ізотонічного розчину натрію хлориду або 5-10% розчину глюкози. Показано також внутрішньовенне введення 2,4% розчину еуфіліну (0,5-2 мл) і лазиксу (1-3 мг/кг на добу в 2-3 прийоми). Для поліпшення окисно-відновних і обмінних процесів використовують вітаміни B1, В2, В6, С.

6. У важких випадках перша медична допомога полягає у введенні преднізолону в дозі 1-2 мг/кг (у першій половині дня), обов'язково рекомендують дозовану інгаляційну оксигенотерапію за допомогою апарату ДКП-1 (тривалість сеансу 30-60 хв, концентрація кисню в газовій суміші 45-60%).

7.При розвитку набряку мозку проводять адекватне цьому станом лікування.

8.Дієтотерапія: в грудному віці на початку лікування одне грудне годування пропускається, кількість їжі в добовому раціоні зменшується на 30-40% (в дієту вводять кислі суміші, кефір, біопрепарати). Протягом наступних 3-5 днів кількість їжі поступово збільшують до вікової норми.

Кліщовий енцефаліт

Здвинский район NsoNews

Ось і настав теплу пору року. А, між тим, погрітися на сонечку люблять не тільки люди, але і представники тваринного світу. Тому любителів активного відпочинку на свіжому повітрі часто підстерігають небезпеки: змії, комарі, кліщі Поговоримо про найбільш поширеної причини побоювань в літній час - укусі кліща.






Етіологія
Кліщовий енцефаліт - інфекційне захворювання, збудником якого є вірус (рід Flavivirus). Уражається, в основному, нервова система. Основні переносники - іксодові кліщі. Джерелом інфекції є як самі кліщі, так і тварини (вівці, кози, корови). Інфікування відбувається при укусі людини інфікованим кліщем. Можлива передача інфекції при вживанні сирого молока кіз і корів. Пік захворювання припадає на весняно-літній період (травень-червень). При попаданні в організм людини відбувається розмноження вірусу в шкірі. Потім він проникає в лімфатичні вузли, внутрішні органи, вражає центральну нервову систему, викликаючи її запалення.





Клінічні прояви
Період від моменту зараження до появи початкових симптомів коливається від 7 до 21 дня. Захворювання починається з підвищення температури, потім з'являється озноб, загальна слабкість, втомлюваність, відчуття розбитості, порушення сну, слабка головний біль. Через 5-16 днів після нормалізації температури можлива друга хвиля лихоманки. Її супроводжує сильний головний біль. Можуть бути нудота і блювота, болі у всьому тілі і кінцівках. Оскільки вірус вражає нервову систему, на 3-4-й день хвороби з'являються ознаки енцефаліту. Хворі загальмовані, сонливі, оглушені, байдуже до оточуючого. Можливі судоми, марення, парестезії (відчуття «повзання мурашок»), парези і паралічі кінцівок. У рідкісних випадках - кома. Характерний зовнішній вигляд хворого - почервоніння обличчя, шиї, грудей, слизових оболонок, ін'єкція склер. Крім нервової системи також може вражатися серцево-судинна система.







Форми кліщового енцефаліту
У залежності від характерних неврологічних розладів виділяють наступні форми кліщового енцефаліту:
Гарячкова форма. Характерна короткочасна лихоманка, головний біль, нудота, швидке одужання, сприятливий прогноз.
Менінгеальна форма. Протягом схоже з плином гарячкової форми, однак клінічні прояви більш виражені, відзначаються менінгеальні симптоми, зміни у спинномозковій рідині. Результат сприятливий.
Менингоэнцефалитическая форма. Крім перерахованих вище симптомів приєднується порушення свідомості (в тяжких випадках аж до коми).
Полиомиелитическая форма. Проявляється виникненням парезів та паралічів верхніх кінцівок. Протягом важке, прогноз несприятливий.
Полирадикулоневритическая форма. Характерні болі і парестезії по ходу нервових стовбурів. Прогноз серйозний. Можуть довгостроково зберігатися органічні зміни нервової системи (судомний синдром, атрофії м'язів).

Діагностика кліщового енцефаліту
Для діагностики кліщового енцефаліту має значення факт укусу кліща або вживання в їжу сирого козячого молока. У загальному аналізі крові відзначається збільшення кількості лейкоцитів, прискорення ШОЕ. Загальний аналіз сечі, як правило, не інформативний. Основний лабораторний тест для діагностики кліщового енцефаліту - РСК методом парних сироваток. Для додаткової діагностики застосовуються методи ІФА і ПЛР.

Лікування
Лікування даного захворювання складне й дороге, проводиться тільки в умовах інфекційного стаціонару. Обов'язковим є ліжковий режим на весь гарячковий період. Використовується противоклещевой донорський імуноглобулін і рибонуклеаза. Також проводиться дезінтоксикаційна і дегідратаційних терапія, при судомах - протисудомна.








Профілактика
Найефективнішим методом профілактики є вакцинація проти кліщового енцефаліту. З цією метою вакцина вводиться триразово, з тимчасовими інтервалами 1-3 і 5-12 місяців відповідно. Для профілактики зараження через молоко слід кип'ятити перед вживанням в їжу.
Для того щоб уникнути цього захворювання, необхідно дотримуватися заходів профілактики при прогулянках в лісі та парках. Особливу обережність слід проявляти у вогнищах кліщового енцефаліту. Одяг має бути з щільної тканини, повністю покривати тіло, не залишаючи відкритих ділянок, обов'язковий головний убір. Використовуйте реппеленти. Після прогулянки роздягніться повністю, огляньте поверхню шкіри, волосяну частину голови і одяг на наявність кліщів.

Способи видалення кліща
Якщо кліщ присмоктався до тіла, постарайтеся акуратно витягти його, намагаючись не відірвати хоботок. Для цього захопіть кліща за допомогою пінцета і обертальними рухами вийміть його. Також можна використовувати нитку: зав'яжіть на вузол по можливості ближче до хоботка і акуратно потягніть вгору. Якщо все-таки хоботок відірвався і залишився в товщі шкіри, спробуйте видалити його за допомогою стерильної голки, попередньо обробивши шкіру спиртом.
Намагайтеся не розчавити кліща: збудник кліщового енцефаліту може проникнути в організм і таким шляхом. Після вилучення кліща протріть місце укусу ватою, змоченою спиртом і вимийте руки. Помістіть кліща в скляний посуд, закрийте пробкою і доставте у місцеву санепідемстанцію. На підставі проведених досліджень виноситься рішення про подальшу тактику: введення протикліщового імуноглобуліну або профілактика ремантадином.


Будьте уважні до себе і до навколишнього нас «живої» природи!

Здоров’я дитини – у ваших руках

Усім відомо, що немає в людини більшої цінності, як здоров’я. З давніх – давен відоме гасло: «Твоє здоров’я – у твоїх руках». Але для того, щоб навчитися берегти здоров’я, потрібно багато знати про самих себе, про стан свого організму. Слово «здоров’я» супроводжує дитину від її народження. Навіть не знаючи, що воно означає, будь – який малюк скаже: «Я здоровий, якщо не хворію». І це вже є відповіддю.
Формування, збереження і зміцнення здоров’я дітей – одна з актуальних проблем нашого суспільства.
На сьогодні батьків та педагогів передусім турбує питання, як зміцнити здоров’я дітей.
Потік різноманітної інформації і практичних порад надто великий і часто – густо безрезультатний, оскільки, крім думок, потрібні реальні дії, щоденна кропітка праця батьків, вихователів і самих дітей, спрямована на зміцнення здоров’я. Численними дослідженнями вчених (О. Аксьонової, Є. Арніна, Є. Вавілової, В. Сухарьова та ін..) установлено беззаперечний вплив рухів на здоров’я дитини. Активна рухова діяльність сприяє активізації всіх головних функцій організму: дихальної, серцево – судинної, нервової тощо. М’язова діяльність забезпечує обмін речовин в організмі, а розвиток апарату поліпшує координацію рухів, формування правильної постави. Кістки малюків міцніють і швидко ростуть завдовжки і завширшки. Міцнішають зв’язки. Мускулатура тулуба, спини, живота, рук, ніг утворює міцний м’язовий корсет, який забезпечує дитині струнку поставу.
Різноманітні рухи позитивно впливають на формування та удосконалення всіх органів і систем. Зважаючи на те, що органи та фізіологічні системи дошкільнят ще не такі досконалі і морфолого-фізіологічно зрілі, як у дорослих, і мають певні анатомо–фізіологічні особливості, можна стверджувати, що для дитячого організму рухи і рухова діяльність – основа успішного розвитку.
Здатність протистояти хворобам, пристосовуватися до навколишнього середовища, схильність до самозбереження, саморозвитку також входить у поняття «здоров’я». Воно є комплексною категорією, яка відображає адаптаційні резерви організму у взаємовідносинах із навколишнім середовищем. Отже, у дошкільному віці дитина розуміє поняття «здоров’я» так:
усвідомлює свій фізичний і психологічний стан, піклується про нього, вміє доглядати за своїм тілом, володіє певними навичками.
Важливу роль у формуванні, збереженні, зміцненні та відновленні здоров’я дитини відіграє правильно організований розпорядок дня як ціннісний засіб фізичного виховання.
Відомо, що для організації і проведення різних видів діяльності у дошкільних навчальних закладах необхідна гнучка, розвивальна система освітнього процесу, основою якої є збалансований режим організації життєдіяльності дитини.
Організація життєдіяльності передбачає врахування специфіки роботи навчального закладу, віку працездатності дітей. Раціональний зміст діяльності є одним з ефективних засобів профілактики захворювань й оздоровлення дитини. Надзвичайно важливо, щоб усі режимні моменти здійснювалися послідовно в один і той самий час.
Щоб забезпечити фізичний розвиток дитини, доцільно враховувати прийоми, що стимулюють відновлення працездатності дитячого організму. Корисні вмивання, обтирання окремих частин тіла холодною водою, дихальні вправи, фізкультхвилинки тощо.
Вид загартування добирається для кожної дитини індивідуально Загартування триває цілий рік, а розпочинається влітку. Форми і методи загартування є різні: традиційні і нетрадиційні.
Традиційні за гартувальні процедури:
1. Повітряні: повітряні ванни в русі; сон на свіжому повітрі.
2. Сонячні: діти лягають на простирадла, застелені на піску.
3. Водні: обтирання; обливання; купання.

Нетрадиційні методи оздоровлення – це завжди цікаві й оригінальні фізичні вправи, ігри. Змагання, під час яких діти залюбки і вчаться, і рухаються. Саме завдяки таким видам роботи процес всебічного виховання дошкільнят буде дуже ефективним.
Хороший апетит, глибокий сон, життєрадісний настрій дитини, а також поліпшення її здоров’я і фізичного розвитку – цьому сприяє позитивний вплив загартувальних процедур. Роботу потрібно здійснювати не лише з дітьми, а й з батьками. Довести їм, що загартування для дитини дуже корисне.

Педагогічна година "Система загартування дітей влітку". - Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) 27 комбінованого типу Харків

СИСТЕМА ЗАГАРТУВАННЯ МАЛЯТ У ДИТЯЧОМУ
САДКУ ТА В СІМ'Ї



Провітрювання кімнат звичайно здійснюється через 1,5-2 години холодної пори року протягом 15-20 хвилин. Теплої пори року діти навчаються, граються при відчинених кватирках, фрамугах.

Протягове провітрювання (за відсутності дітей) здійснюється двічі-тричі на день і триває від 10 до 13 хвилин.

Супутній провітрюванню захід: вологе прибирання помешкання.

Прогулянка на свіжому повітрі. Оптимально — тричі на день (але не менше двох — до та після денного сну). Влітку та навесні корисно до 5 хвилин прогуляти дітей під мокрими після дощу деревами, взимку — під засніженими.

^ Супутні заходи:ігри, праця у природі, самостійна рухова діяльність, колективне виконання загальнорозвивальних вправ, рухливих ігор.

Денний сон при відчинених вікнах, фрамугах (по змозі — у спальних мішках на відкритих, не опалюваних взимку верандах) — за режимом відповідно віковій категорії.

^Миття рук, умивання, промивання носаводою — 5-7 хвилин у режимі дня.

Промивання носа, полоскання горла відварами лікарських трав — для дітей від 4 до 7 років. Тривалість 1 хвилина, періодичність — залежно від вказівок медпрацівника.

^Супутній захід:точковий масаж обличчя.

Ходьба босоніж по землі, вологому піску, траві, калюжах (улітку), снігу (узимку за умови відповідної підготовки дитини). Цілорічно у приміщенні ходьба по вологих килимках, просочених розчином морської солі, йоду, відварами лікарських рослин. Залежно від різновиду, температури повітря, місця проведення тощо процедура триває від 1 до 10 хвилин.

^Супутній захід:вправи для профілактики плоскостопості, ходьба по килимках з каштанами, горохом, по ребристій дошці, масажних гумових килимках.

Повітряні ванни. Приймаються в процесі ранкової гімнастики (улітку на вулиці), після денного сну, під час фізкультурного заняття. Температура повітря від +21°С до +15°С. Тривалість 2-10 хвилин узимку і до 30 хвилин улітку. Коли дуже тепло, дошкільнята можуть бавитися весь день у самих трусиках та легеньких маєчках.

^Супутні заходи:легкий самомасаж — погладжування кистей рук, помацування шкіри на руках, грудях, животі, розтирання тіла коловими рухами.

Обливання ніг прийнятне для дітей віком від двох років. Рекомендується взимку після денного сну, а теплої пори року — перед денним сном. Тривалість від 20 до 40 сек. (з поступовим наростанням). Температура води від +20°С до + 18°С. Для загартованих дітей можливе зниження температури. При обливанні ніг водою контрастних температур початкова температура +36°С, кінцева +25°С.

^Супутні заходи:потупування ногами, згинання і розгинання пальців.

Вологе обтирання тіла рукавичкою або рушничком (тканину краще просочити відваром м'яти, ромашки, чебрецю, любистку). Для дітей від 3 років і більше. Проводиться щодня після ранкової гімнастики або денного сну. Тривалість від 50 сек. до 1 хвилини. Температура води від +34°С до +23°С (з поступовим пониженням).

^Супутні заходи:різноманітні рухи руками, повороти, нахили тулуба.

Обливання тіла (по можливості — душ — від 2 років). Бажано щодня після ранкової гімнастики або денного сну. Тривалість 15-35 сек. Температура +35°С. Залежно від віку дитини і ступеня загартованості організму можливе зниження температури до +1°С.

^Купання у відкритих водоймах— для дітей від 3 років улітку. Купатися можна щодня з 10-ї ранку до опівдня і з 15-ї до 17-ї години. Тривалість водної процедури 3-Ю хвилин (залежно від віку дітей). Температура води не нижча +22°С, повітря до +26°С.

^Супутній захід:рухи для навчання плавання, рухливі ігри у воді.

Сонячні ванни. Приймати бажано від 3 років під час прогулянки, на пляжі. Тривалість нарощується від 3-4 хвилин до 15 хвилин.

Супутні заходи: рухливі ігри, ігри з піском та водою.



ГАРТУЄМО ТІЛО І ДУХ

Добір різноманітних цікавих ігрових та доступних фізичних вправ, використання сюжетних, ігрових дій, як відомо, сприяє розвитку інтересу

дошкільнят до руху. Але така робота ефективна за певних умов. Насамперед, використання імітаційних, мімічних та пантомімічних вправ, елементів танцювальних рухів, вправ гімнастики у-шу, вправ під музичний супровід тощо.

Домінантні заняття традиційно складаються із загальнорозвивальних вправ, рухливих ігор, долання смуги перешкод тощо. До цього комплексу долучаються сюжетно-рольові заняття, сюжетно-імітаційні комплекси ранкової гімнастки.

З метою реалізації виховних завдань та формування досконалих фізичних якостей у дітей можуть бути використані такі педагогічні технології:

♦ ускладнення вивчених рухів різновидами рухових дій (ходьба по лаві з м'ячем у руках, з мішечком з піском на голові, ходьба з пластичними чи ритмічними рухами рук тощо);

♦ збільшення кількості рухів у процесі кожного наступного повтору, збільшення відстані розбігу під час стрибків у довжину (висоту) чи з розбігу або з місця, подовження дистанції стрибків з просуванням уперед;

♦ постійне регулювання видозміни темпу виконання рухів;

♦ урізноманітнення рухів (наприклад, стрибки: з просуванням уперед на двох ногах; у парах; через шнури, покладеш на підлогу; з обруча в обруч; через невисокі предмети; по дошці, покладеній на підлогу; по похилій дошці тощо)

На тому, яке значення мають рухливі ігри, не будемо зупинятися докладно. Ця тема постійно висвітлюється у «Дошкільному вихованні».

Чималі резерви можливостей морально-вольового виховання дітей містять способи їх організації під час виконання рухів. Так, змінний спосіб та колове тренування спонукають малят виконувати рухові дії у безперервному режимі з одночасною взаємодією 5—8 рухів. Після виконання 4-5 рухів вихователь індивідуально вказує на допущені помилки, пропонує дітям виправити їх, виявити наполегливість.

Формування деяких рухових навичок у дошкільнят (стрибки у довжину, у висоту тощо) пов'язане з дещо ризиковими діями. Тому дитину треба переконати, що ті чи інші перешкоди вона зможе подолати.

На третьому етапі формування рухових умінь та навичок позитивний ефект дає багаторазове повторення рухових дій "у режимі ризику". Ця технологія включає наступні прийоми: практична допомога дитині, страховка, приклад, вправнішого товариша, схвалення, заохочення дітей до сміливіших дій.

Використання цих прийомів дає можливість діяти впевнено, долаючи, почуття страху.

Одним з найважливіших завдань є виховання у дітей доброзичливого, чуйного ставлення до однолітків під час виконання рухів.

Розроблена нами методика передбачає такі дії:

♦ включення до фізкультурного заняття, ранкової гімнастики, спортивних свят, гімнастичних та танцювальних вправ, які виконуються у парах, трійках, вчотирьох. Як-от: парна ходьба, біг, стрибки у довжину з місця, метання предметів у ціль, на дальність, лазіння по гімнастичній драбині;

♦ використання підстраховки — діти з високим рівнем рухової підготовленості допомагають дітям менш підготовленим;

♦ доброзичлива практична допомога дошкільнят один одному під час виконання важких елементів рухів (наприклад, стрибок у висоту, стрибок у довжину з розбігу);

♦ підтримка один одного під час рухливих ігор, допомога товаришам, які спіткнулися, впали;

♦ позитивна оцінка рухової діяльності товариша наприкінці заняття;

♦ прояви чуйності до фізично слабших підлітків.

Розроблена технологія виховання у дітей морально-вольових рис характеру та почуттів емпатії не вичерпує всієї проблеми організації навчально-виховного процесу, але представляє реальну можливість виховання у дошкільників добрих почуттів, формування рішучості, сміливості, волі.

Для реалізації оздоровчого процесу під час фізкультурних занять, ранкової гімнастики, рухливих ігор пропонуються:

♦ дихальні вправи (вправи зі звуконаслідуванням);

♦ використання елементів точкового масажу, який діти можуть виконувати самостійно;



♦ вправи для розслаблення м'язів тіла (релаксації) під тиху, спокійну мелодію;

♦ вправи для розвитку дрібних м'язів рук, ніг.

Для заспокоєння нервової системи, корекції зору належить використовувати шити, посібники зеленого кольору.

У вступній та заключній частині різних занять корисна ходьба по вологих килимках (взимку), по росяній траві улітку, по тугих каштанах (цілорічно для профілактики).

Також у комплекс загальнорозвивальних вправ обов'язково включаються рухи для профілактики вад постави.

Система загального загартування дітей в дитсадку та сім'ї наведена у додатку.

Оздоровчий ефект педагогічного процесу з фізичного виховання великою мірою обумовлює реалізація принципів доступності та індивідуалізації. Нагадаємо, що фізичні вправи можуть негативно вплинути на життєво важливі функції організму, якщо фізичне навантаження перевищуватиме можливості дитини же враховуватиме її анатомо-фізіологічні особливості дитини. При цьому помірне збільшення навантажень у доступних для кожної дитини межах викликає сприятливі зміни в організмі, зміцнює його.

З метою реалізації означеного принципу необхідно дотримуватися таких правил навчання;

♦ від відомого до невідомого руху;

♦ від простого до складного;

♦ від легкого до важкого.

Знання індивідуальних показників фізичного розвитку кожної дитини допомагає педагогам знайти правильний шлях до забезпечення оптимального впливу на стан здоров'я вихованців.

Поради по загартуванню

Навіщо потрібне загартовування

Незагартовані діти менш витривалі, легко застуджуються і часто хворіють. Під впливом загартовуванняполіпшується діяльність імунної системи організму дитини, підвищується стійкість до застудних та інфекційниххвороб.Загартовування організму насамперед необхідно сприймати як комплекс заходів.Розрізняють загальні й спеціальні гартувальні заходи. Загальними є правильний режим дня, раціональне збалансоване харчування, що відповідає віку дитини, щоденні прогулянки, сон на свіжому повітрі, відповідний одяг, повітряний і температурний режим приміщення, регулярне провітрювання приміщень. До спеціальних гартувальних заходів належать дозовані сонячні ванни, гімнастичні вправи, повітряні й водні процедури, плавання.

Як правильно загартовувати дитину:

загартовування починати і в подальшому проводити, якщо дитина здорова;

поступово збільшувати навантаження на дитячий організм;

гартувальні процедури проводити систематично;

у разі вибору методу загартовування враховувати вік та індивідуальні особливості дитини;

починати загартовування можна в будь-яку пору року, але найліпше, коли тепло (в холодну пору року загартовування буде менш ефективним; подовжувати тривалість процедур треба поступово);

загартовування проводити, якщо в дитини добрий настрій, інакше процедури не принесуть користі;

відновлювати заняття після перерви, якщо дозволяє лікар, треба з початкових навантажень (але збільшувати навантаження можна швидше).

Побут і режим дитини теж сприяють загартуванню

Побутові умови безпосередньо впливають на стан здоров'я дитини, тому вони також належать до загальних гартувальних заходів. Отже, дитяча кімната має бути завжди чистою, не захаращеною, слід регулярно проводити її вологе прибирання при відчиненій кватирці. Ліжко та письмовий стіл дитини потрібно розмістити так, щоб вони добре освітлювалися. У квартирі, де мешкає дитина, не можна курити.

Слід чітко визначити години сну, занять, вживання їжі, прогулянок та ігор на свіжому повітрі, гартувальних і спортивних заходів. Від режиму можна відступати лише у разі хвороби дитини. Нераціонально організований режим дня негативно впливає на стан нервової та імунної систем дитини.

Влітку діти мають проводити якомога більше часу на свіжому повітрі, тому доцільно вивезти їх за місто, у сільську місцевість.

Загартовуванню і зміцненню здоров'я дітей дошкільного та шкільного віку сприяють правильноорганізовані пішохідні прогулянки в поле, ліс, парк, сквер. Для дошкільнят прогулянки в один кінець мають тривати 15-20 хвилин, для середньої групи дитсадка - 20-25 хвилин, а старшої - 30-40 хвилин. Через кожні 10 хвилин треба зупинятися для відпочинку на 2-3 хвилини.

Важливою складовою загартовування є неспецифічні водні процедури: гігієнічні ванни, миття рук, ніг,умивання.

Дітям після 6 місяців можна обмивати обличчя, шию і верхню частину грудної клітки водою температури 36 градусів за Цельсієм. Під час наступних процедур температуру води поступово знижувати до кімнатної. Після вмивання дитину розтирають махровим рушником до легкого почервоніння шкіри. На ніч дітей вмивають водою, теплішою на 2 градуси.

Дітей після 2-3-річного віку вмивають водою кімнатної температури, поступово знижуючи її до 16-18 градусів.

Усі ці засоби зміцнюють здоров'я дітей і готують їх до загартовування природними чинниками: сонцем, повітрям і водою.

Повітряні ванни - приємно і корисно

Загартовування повітрям - найпростіший, найдоступніший та універсальний метод. Його можна застосовувати протягом усього року. Повітряні процедури добре впливають на організм дитини, зміцнюють нервову систему, поліпшують діяльність серцево-судинної і дихальної систем, травного тракту.

Загартовування дітей повітрям треба починати в закритому приміщенні, ліпше всього під час ранкової гімнастики. Перед процедурою приміщення потрібно добре провітрити. Згодом під час приймання повітряної ванни кватирка може бути весь час відчиненою.

Перші повітряні ванни тривалістю 4-5 хвилин приймають один раз на день (уранці). Незабаром їх можна приймати вранці і ввечері, а згодом і тричі на день.

Перші процедури слід приймати в трусах, майці, шкарпетках і капцях за температури повітря в кімнаті 18-20 градусів. Через 2-3 тижні - лише в трусах і капцях, а надалі - тільки в трусах, босоніж. Температуру повітря в кімнаті треба поступово знижувати, а тривалість процедури подовжувати.

Приймати повітряні ванни на свіжому повітрі починайте в теплу пору року в тіні. Температура має бути не нижчою 20-22 градусів, у тиху погоду або у разі слабкого вітру. Тривалість першої повітряної ванни - 5 хвилин, з кожним днем її поступово треба збільшувати, доводячи до кількох годин.

Повітряні процедури - це перший крок до загартовування дітей. Через 1-2 місяці можна переходити до водних процедур.

Прохолодна вода зцілює тіло і душу

Цілюща сила води відома людям з давніх-давен. Ще стародавні греки вважали, що вода вимиває всі душевні страждання.

Основним чинником загартовування дітей водою є її температура, а не тривалість процедури. Що холодніша вода, то коротшим має бути сеанс загартовування.

Важливо дотримуватися поступовості, знижуючи температуру води, а також враховувати індивідуальні особливості дитини: вік, реакцію організму тощо.

Щоб отримати добрий результат, водні процедури треба проводити, коли дитина зігріється, бо охолоджена шкіра не дає належної реакції і замість зігрівання може настати ще більше охолодження.

Перші водні процедури рекомендують проводити за температури повітря не нижчої 22 градусів, уранці, відразу після сну або ранкової гімнастики, коли шкіра рівномірно зігріта.

Водні процедури ввечері перед сном збуджують нервову систему, дитина стає дратівливою, довго не може заснути.

Вологі обтирання

Цю процедуру можна робити дітям, починаючи з 3-4 місяців, але попередньо порадившися з лікарем. Спочатку підготуйте шкіру дитини: щоранку розтирайте руки й ноги сухою фланеллю до рожевого кольору. І лише через 1,5-2 тижні можна перейти до обтирань.

М'якою вологою тканиною спочатку обтирають руки, потім груди, живіт, спину, сідниці, ноги. Зволожену частину тіла відразу ж витирають махровим рушником до легкого почервоніння шкіри. Все тіло, крім частини, що в цей момент обтирають, прикрийте ковдрою, щоб не застудити малюка. Тривалість процедури - до 5 хвилин.

Влітку дітей можна обтирати водою температури 34-33 градуси, а в холодні місяці - 35-36. Через кожні 5-7 днів температуру води можна знижувати на 1 градус, доводячи її до 28-30 градусів. Для старших дітей вода може бути 20-22 градуси і нижче, залежно від самопочуття дитини.

Водні обтирання треба робити щодня, по можливості без перерв, тоді вони дають користь.

Обливання водою і душ

після курсу холодних обтирань можна перейти до обливання. Початкова температура води залежить від віку дитини: 9-12 місяців - 35-28 градусів улітку, 36-30 узимку, 1-3 роки - відповідно 33-24 і 34-28 градусів. Після процедури дитину насухо витерти рушником.

Якщо у дітей, які часто хворіють, спостерігаються позитивні результати від вологих обтирань, їх можна обливати водою, на 1-2 градуси вищою, ніж для обтирань.

Обливання краще проводити у закритому приміщенні за температури повітря 22-25 градусів. Улітку можна робити це на відкритому повітрі за температури 22 градуси в безвітряну погоду або в захищеному від вітру місці.

Також дуже дієвою гартувальною процедурою є душ. Він спричиняє значну місцеву і загальну реакцію організму, тому перш ніж приступати до загартування дітей під душем, треба порадитися з педіатром. Рекомендують холодний душ дітям після 1,5-річного віку. Особливо корисний він кволим малюкам, з поганим апетитом.

Температура води для цієї процедури така сама, як для загальних обливань. Для дітей з підвищеною збудливістю застосовуйте теплішу воду. Тривалість процедури - до 2 хвилин. Приймати душ краще вранці відразу після пробудження. Обливання і душ влітку можна застосовувати після сонячної ванни на свіжому повітрі.

Рекомендації для батьків з попередження дитячого дорожньо - транспортного травматизму.

ВНИМАНИЕ - ДЕТИ! . - НОВОСТИ - Газета "Новый день"

При виході з дому:

o Якщо біля під'їзду будинку можливий рух транспортних засобів, відразу зверніть на це увагу дитини і разом подивіться, чи не наближається до вас автомобіль, мотоцикл, мопед, велосипед;

o Якщо біля під'їзду стоять транспортні засоби або ростуть дерева, що закривають огляд, призупиніть свій рух і озирніться - чи немає за перешкодою небезпеки.

При русі по тротуару:

· Дотримуйтеся правого боку тротуару;

· Не ведіть дитину по краю тротуару: дорослий повинен перебувати з боку проїжджої частини;

· Маленька дитина повинен йти поруч з дорослим, міцно тримаючись за руку;Привчите дитину, йдучи тротуаром, уважно спостерігати за виїздом з двору або з території підприємства;

  • Роз'ясніть дітям, що закидання проїзної частини (камінням, склом) і пошкодження дорожніх знаків можуть призвести до нещасного випадку;
  • Не привчайте дітей виходити на проїжджу частину, коляски та санки з дітьми возите тільки по тротуару.
  • При русі групи хлопців вчіть їх іти в парі, виконуючи всі вказівки дорослих, які супроводжують дітей.

Готуючись перейти дорогу:

  • Зупинити або сповільнити рух, огляньте проїзну частину;
  • Залучайте дитину до спостереження за обстановкою на дорозі;
  • Підкреслюйте свої рухи: поворот голови для огляду вулиці, зупинку для огляду дороги, зупинку для пропуску автомобілів;
  • Вчіть дитину розрізняти наближаються транспортні засоби;
  • Не стійте з дитиною на краю тротуару, так як при проїзді транспортний засіб може зачепити, збити, наїхати задніми колесами;
  • Зверніть увагу дитини на транспортний засіб, що готується до повороту, розкажіть про сигнали покажчиків повороту в автомобіля і жестах мотоцикліста й велосипедиста;
  • Неодноразово показуйте дитині, як транспортний засіб зупиняється біля переходу, як воно рухається за інерцією.

При переході проїзної частини:

  • Переходите дорогу тільки по пішохідних переходах або на перехрестях - по лінії тротуару, інакше дитина звикне переходити де доведеться;
  • Йдіть тільки на зелений сигнал світлофора: дитина повинна звикнути, що на червоний і жовтий сигнали не переходять, навіть якщо немає транспорту;
  • Виходячи на проїжджу частину, припиняйте розмови; дитина повинна засвоїти, що при переході дороги розмови зайві;
  • Не поспішайте і не біжіть; переходите дорогу завжди розміреним кроком;
  • Не переходьте дорогу навскоси, підкреслюйте і показуйте дитині щоразу, що йдете суворо поперек вулиці. Дитині потрібно пояснити, що це робиться для кращого спостереження за автомототранспортними засобами.
  • Не виходьте на проїжджу частину із транспортного засобу або з-за кущів, не оглянувши попередньо вулицю, привчайте дитину робити так само;
  • Не поспішайте перейти дорогу, якщо на іншій стороні ви побачили друзів, родичів, знайомих, потрібний автобус чи тролейбус. Не поспішайте і не біжіть до них, вселите дитині, що це небезпечно;
  • Не починайте переходити вулицю, по кото-рій рідко проїжджає транспорт, не подивившись навколо. Поясніть дитині, що автомобілі можуть несподівано виїхати з провулка, з двору будинку;
  • При переході проїзної частини по нерегульованому переходу в групі людей вчіть дитину уважно стежити за початком руху транспорту, інакше дитина може звикнути при переході наслідувати поведінку супутників, не спостерігаючи за рухом транспорту.

ПРОФІЛАКТИКА ГОСТРИХ КИШКОВИХ ІНФЕКЦІЙ ТА ХАРЧОВИХ ОТРУЄНЬ

ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ!!!

Шановні батьки! Щоб уберегти ваші родини від таких поширених та небезпечних захворювань, як гострі кишкові інфекції (ГКІ), слід виховувати санітарно – гігієнічні навички у сім’ї та змалку привчати дітей до особистої гігієни.

• Гострі кишкові інфекції – це група гострих інфекційних хвороб, що характеризуються ураженням шлунково – кишкового тракту з порушенням водно – мінерального обміну, загальною інтоксикацією.

• Щоб уникнути ГКІ, після прогулянки, перед приготуванням їжі, у процесі готування та перед їдою слід ретельно мити руки з милом.

• Слід регулярно підстригати нігті собі і дитині. Довгі нігті, а також прикраси на руках знижують ефективність миття рук. Це особливо важливо для профілактики ГКІ у дітей раннього віку, до організму яких збудники інфекцій найчастіше потрапляють саме контактно – побутовим шляхом.

• Якщо ваші дитина гризе нігті, смокче пальці чи слинить їх, варто відучити її від таких шкідливих звичок.

• Для новонароджених та немовлят найнадійнішим способом профілактики ГКІ є грудне вигодовування. Якщо дитину годують штучними сумішами, їх слід готувати безпосередньо перед їдою та у жодному разі не зберігати до наступного годування.

• Не варто вживати продукти сумнівної якості. Купуючи продукти на ринку, слід звертати увагу на умови їх зберігання. Особливо небезпечними є продукти, куплені у місцях стихійної торгівлі.

• Ліпше вживати пастеризовані молочні продукти. Не слід вживати сире молоко та кисле молоко, приготоване у домашніх умовах.

• Для приготування страв та напоїв слід використовувати лише свіжі, неушкоджені та ретельно очищені продукти, чистий посуд тощо. Наприклад, приготований сік слід вжити одразу та не зберігати до наступного годування.

• Особливу увагу слід приділяти безпеці продуктів харчування, адже чимало з них ми вживаємо сирими. Перед вживанням сирих овочів, фруктів і ягід слід ретельно мити їх проточною питною водою, а потім обдати окропом.

• Готуючи їжу, варто пам’ятати, що сирі продукти, зокрема птиця, м'ясо, риба, молоко тощо, часто заражені збудниками ГКІ. Запорукою їх знищення є ретельне кулінарне оброблення – температура продукту під час оброблення має становити 100 °С. Заморожені м'ясо, риба, птиця мають повністю відтанути перед кулінарним обробленням.

• Готові страви бажано вживати одразу після приготування. Страви кімнатної температури, які до того ж зберігаються без дотримання належних умов, є ідеальним середовищем для розмноження мікроорганізмів.

• Якщо ви готуєте із запасом чи у вас залишилась частина страви, слід пам’ятати, що готові страви мають зберігатися або гарячими (при температурі приблизно 60 °С чи вище), або холодними (при температурі приблизно 10 °С чи нижче). Це край важливо, якщо ви плануєте зберігати страву 4 – 5 годин або більше.

• Не варто в водночас зберігати у холодильнику багато теплих страв, оскільки це уповільнює їх охолодження. Якщо всередині готової страви довго зберігається тепло (температура вище 10 °С), мікроорганізми виживають і швидко розмножуються, що може зашкодити вашому здоров’ю та здоров’ю дитини.

• Розігрівати заздалегідь приготовані страви варто при температурі не нижче 100 °С. Це надійний спосіб уберегтися від мікроорганізмів, які могли розмножуватися в їжі у процесі її зберігання (правильне зберігання готових страв пригнічує розмноження хвороботворних мікроорганізмів, але не знищує їх повністю).

• Не слід зберігати готові страви поряд із сирими продуктами, щоб уникнути небезпеки перехресного зараження. Збудники ГКІ, які містяться у сирих продуктах, можуть потрапити на готові страви при безпосередньому контакті. Таке перехресне зараження називають видимим. Також розрізняють приховане перехресне зараження, коли збудники ГКІ потрапляють на готові страви через кухонне приладдя, поверхні тощо.

• Якщо на ваших руках є порізи чи дрібні рани, їх слід забинтувати чи заклеїти бактерицидним пластиром, перш ніж готувати їжу.

• Зберігати продукти харчування слід якомога далі від хатніх тварин, оскільки вони також можуть бути джерелом збудників інфекцій. Для надійнішого захисту зберігайте продукти в ємностях, які щільно закриваються.

• Слід завжди зберігати продукти харчування, дотримуючись умов і термінів придатності, що вказані на упаковці.

• Варто пам’ятати про чистоту на кухні. На поверхнях для приготування їжі не має бути бруду, пилу, плям. Рушники для витирання та миття посуду слід щодня змінювати.

• Для пиття та приготування їжі слід використовувати воду тільки гарантованої якості. Якщо у вас є сумніви щодо її характеристик, ліпше додатково прокип’ятити воду, аби попередити ризик зараження.

Анимашки Линии

Значення вітамінів для розвитку дітей

Однією з причин погіршення стану здоров'я дитини є дефіцит вітамінів.

Повноцінне харчування має неабияке значення для нормального фізичного та розумового розвитку дитини. Організм, що росте, потребує велику кількість поживних вітамінів (білків, жирів, вуглеводів), які надходять переважно з продуктів харчування. Поряд з цим, процеси обміну речовин в організмі дитини відбувається за участі біологічно активних сполук - вітамінів та мікроелементів. В організмі людини вітаміни беруть участь у процесах обміну речовин. Мікроелементи покращують засвоєння вітамінів та регулюють обмін речовин. Для дитячого організму в період інтенсивного росту абсолютно необхідними є кальцій, фосфор та магній.

Потреба у вітамінах залежить від віку, фізичного навантаження і стану здоров'я дитини. Основні групи ризику з дефіциту вітамінів складають діти у віці: 3-х років; від 5 до 7 років; 11 — 15 років.

Якщо говорити про наслідки дефіциту вітамінів у дітей, то вони можуть бути такими:

· погіршення самопочуття;

· зниження розумової і фізичної працездатності;

· порушення функціонування імунної системи (зниження опірності до інфекцій);

· уповільнення темпів фізичного і психологічного розвитку;

· схильність до розвитку різних патологічних і хронічних станів.

Варто зазначити, що більшість вітамінів не синтезуються в організмі (крім вітаміну К та біотину), або синтезуються у недостатній кількості (вітаміни В1, В2, В6), тому повинні надходити з їжею.

Раціон харчування дитини обов'язково повинен містити молочні продукти джерело вітамінів та кальцію), м'ясо, рибу (джерело фосфору, кальцію), хліб, іноді крупи (джерело вітамінів групи В), фрукти (А, бета-каротин, С, Е)рослинні та тваринні жири (Е, С, А). Треба знати, що вживання овочів та фруктів з теплиць, кулінарна обробка продуктів, тривале зберігання значно зменшують вміст вітамінів у продуктах.

Дефіцит вітамінів, пов'язаний з недостатнім їх надходженням в організм з їжею, порушенням їх синтезу в організмі, або порушенням засвоєння, приводить до вітамінної недостатності - гіповітамінозу. Основними ознаками гіповітамінозу є: дратівливість, порушення сну, швидка втомлюваність, анемія, відставання у рості та розвитку, зниження пам'яті, часті інфекційні захворювання.

Крайній ступінь недостатності вітамінів в організмі, який проявляється вираженими порушеннями обміну речовин і функціонуванням органів та тканин, специфічними для кожного вітаміну називається авітамінозом (цинга - авітаміноз С, рахіт — авітаміноз Д).

У дітей дошкільного і шкільного віку забезпечення вітамінами залежить від збалансованого раціону харчування.

Так, відомо, що вміст вітамінів у продуктах рослинного походження у зимовий і весняний час значно знижується. У літній і осінній періоди, навпаки, перевага надається природнім, екологічно чистим продуктам (свіжим фруктам, овочам і ягодам, а також сокам).

Курс вітамінопрофілактики варто розпочати у наступних випадках: у осінньо-зимовий та весняний періоди (з жовтня до травня), у період інтенсивних емоційних або фізичних навантажень (зміни середовища, у стресових ситуаціях), після тривалого прийому ліків (антибіотиків), під час дотримання дієти (у тому числі лікувальної).

Вітамінні препарати необхідно обирати відповідно до віку дитини: дітям від 2 до 4 років — жувальні таблетки (вітамінно-мінеральні комплекси), старшим 4 років - таблетки та капсули. Для дітей старшого віку, бажано щоб препарат містив вітаміни А, Е, С, кальцій, йод та селен. Дітям, які мають схильність до алергічних реакцій краще обирати препарати, що не містять барвників, а дітям з цукровим діабетом - без цукру.

Приймати вітаміни краще під час або одразу після їжі, переважно вранці.

Необхідно обов'язково проконсультуватися з педіатром стосовно вибору вітамінного препарату та тривалості курсу вітамінопрофілактики.

Призначати препарати повинен лише кваліфікований лікар.

Сумлінно виконуйте всі призначення педіатра, пам'ятайте, що самолікування може зашкодити дитині

Анимашки Линии

Пам’ятка для батьків

щодо підготовки дитини до щеплень

Аби вакцинація дошкільника пройшла ефективно , його необхідно підготувати. Пропонуємо декілька простих правил, дотримання яких допоможе уникнути ускладнень.

Стежте за графіком щеплень своєї дитини. У дошкільному закладі повідомляють про проведення щеплень завчасно, це дає вам змогу належно підготувати дитину до процедури. Окрім того, в разі непередбачених ситуацій, припустимо, дитина травмувалася і є небезпека захворювання на правець, ви знатимете, чи отримала дитина профілактичне щеплення проти цієї недуги.

Звертайте увагу на реакцію організму дитини на продукти, ліки тощо. Інформація про можливі реакції дитини на процедури, вживання певних продуктів харчування , прийняття ліків тощо буде надзвичайно корисною для визначення протипоказань до щеплень,

ефективної схеми вакцинації, рекомендацій щодо харчування, вибору препаратів тощо.

Здайте аналізи дитини. Запорукою правильності висновку лікаря про дозвіл на проведення чи відвід від вакцинації є результати лабораторного дослідження. Аналіз сечі дитини сприятиме оцінюванню її стану здоров’я. аналіз крові рекомендований, однак для дітей, які часто хворіють або мають обтяжений анамнез, аналіз крові є обовя’зковим.

Проінформуйте лікаря про всі особливості та проблеми здоров’я дитини. Необхідно розповісти лікарю, як дитина переносила попередні щеплення, чи не було раніше суддом, виражених алергічних реакцій, хронічних захворювань. Не буде зайвим повідомити медичного працівника не лише про те , як дитина почувалася днями, де перебувала, а й про ваші спільні з дитиною плани на найближче майбутнє.

Не погоджуйтеся на вакцинацію дитини, якщо:

- найближчим часом ви збираєтеся з ним у далеку подорож;

- у період епідемії грипу, окрім вакцинації проти грипу;

- під час прорізування зубів;

- безпосередньо перед вступом до шкільного навчального закладу чи початком занять у школі.

Виміряйте температуру тіла. Температура тіла дитини тривалий час до вакцинації і безпосередньо в день її проведення має бути нормальною або триматися у звичайному для дошкільника діапазоні, без різких амплітуд. Нормальна температура тіла дитини +36.6º, проте у дітей віком до трьох років може бути вищою через інтенсивність теплообміну дитячого організму.

Спостерігайте за самопочуттям дитини. На момент вакцинації дитина має бути здоровою. Навіть якщо температура тіла дитини нормальна, але є слабі симптоми захворювання ( кашель, нежить, млявість) або в попередні 1-2 дні була небезпека інфікування (контакт із хворими, відвідування поліклініки), то щеплення робити не можна. Порадьтеся з педіатром щодо відтер мінування проведення процедури.

Пам`ятка для батьків щодо догляду за дитиною

після щеплення

Після введення вакцини дошкільник має перебувати 30 хв . під наглядом медичного працівника, щоб у разі появи алергічних реакцій йому була надана невідкладна кваліфікована допомога.

Протягом декількох днів після щеплення слід утриматися від введення в раціон дитини нових продуктів харчування.

Якщо 2-3 дні після щеплення у дитини немає апетиту, то це не є приводом для хвилювання, проте слід забезпечити звичний для дитини режим пиття.

Після щеплення не слід допускати переохолоджень та перегріву тіла дитини.

Щеплення не є протипоказанням для прогулянок на свіжому повітрі за умови доброго самопочуття та відсутності фізичних та психологічних перенавантажень.

Більшість щеплень призводять до появи більш-менш виражених місцевих і загальних реакцій.


Анимашки Линии

ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

щодо запобігання захворюваності на грип та інші ГРВЗ

1. Під час високого ризику захворювання на ГРВЗ не відвідуйте місця, де можливе велике скупчення людей.

2. За можливості зведіть до мінімуму поїздки у громадському транспорті (автобуси, тро­лейбуси, метро тощо).

3. Остерігайтеся близького контакту з людьми, які мають симптоми грипу або інших ГРВЗ.

4. Часто мийте руки з милом. Якщо немає такої можливості, використовуйте спеціальні алкогольновмісні засоби для оброблення та знезараження рук.

5. Не торкайтесь слизових оболонок очей, носа, рота немитими руками.

6. При чханні та кашлі прикривайте рот одноразовою хустинкою.

7. Забезпечте дитину таки­ми хустинками.

8. Часто провітрюйте приміщення вдома та на роботі.

9. Уникайте поцілунків, обійм, рукостискань тощо.

10. Не допускайте переохолодження або перегрівання організму.

11. Змащуйте слизові оболонки носа оксоліновою маззю.

12. Проводьте щоденне вологе прибирання кімнат.

13. Організовуйте собі та дитині повноцінне, вітаманізоване харчування з достатньою кількістю природних джерел вітаміну С (свіжі овочі та фрукти) та фітонцидів (часник, цибуля, імбир тощо).

14. При погіршенні самопочуття залишайтеся вдома, не займайтеся самолікуванням — ви­кличте лікаря для обстеження та призначення ефективного лікування.

15. При появі ускладнень захворювання на грип у вас чи вашої дитини не зволікайте. Орга­нізуйте госпіталізацію.

Анимашки Линии

ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

Перша долікарська допомога при обмороженні

При підозрі на обмороження потерпілого необхідно доставити у тепле, опалюване приміщення. Обережно зняти мокрий одяг і взуття. Якщо взуття не знімається — його слід розрізати.

Важливо не допустити швидкого зігрівання пошкоджених ділянок тіла. Пони­ження температури у тканинах супроводжується порушенням кровопостачання через різке уповільнення кровотоку в капілярах. Відновлювати життєдіяльність клітин без поновлення кровотоку є небезпечним через те, що обмін речовин у клітині повністю відновлюється, проте не постачається кисень і не виводяться продукти метаболізму. Як наслідок — клітина гине через відсутність кисню і накопичення продуктів обміну, що спричинює появу некрозу тканин навіть при легких ступенях обмороження.

Найбільш ефективний і безпечний спосіб зігріти обморожену ділянку та віднови­ти у ній кровообіг — теплові ванни. Обморожену ділянку тіла занурюють у теплу воду. Упродовж 20-30 хвилин температуру води поступово підвищують від 20 °С до 40 °С, доки обморожена ділянка не порожевіє та не потепліє.

Після теплової ванни (або іншого зігрівання) пошкоджені ділянки тіла необхідно ретельно висушити. На обморожену поверхню накласти септичну теплоізолювальну пов'язку. Не можна змащувати пошкоджені ділянки жиром чи мазями, оскільки це іс­тотно ускладнює подальше оброблення.

Обморожені ділянки тіла не можна розтирати снігом, тому що такі заходи лише посилюють охолодження, а на шкірі з'являються мікротравми, що створює сприятли­ві умови для розвитку інфекційного процесу, а надалі — для гнійних уражень м'яких тканин. Легкий масаж і розтирання можливі при І ступені обмороження. При обморо­женнях II, III, і IV ступенів це може призвести до травм судин, що збільшує небезпеку їх тромбозу і глибинного пошкодження тканин.

Велике значення при наданні першої долікарської допомоги мають заходи щодо за­гального зігрівання потерпілого, зокрема пиття теплих напоїв (чай, молоко). Зазвичай при обмороженнях І ступеня таких процедур достатньо. Якщо колір і чутливість шкіри відновлюються, потерпілий не відчуває болю, то подальше лікування йому не потрібне.

Якщо зберігається блідість обмороженої ділянки, місцеве пониження температу­ри, анестезія чи біль, необхідно терміново доставити потерпілого до лікарні, оскіль­ки такі симптоми вказують на глибоке обмороження м'яких тканин. Якщо перша допо­мога не була надана до прибуття санітарного транспорту, її необхідно надати під час транспортування.

Анимашки Линии

Рекомендації щодо профілактики обморожень у холодну пору року:

· носити головний убір і одяг з шерсті чи хутра, які залишають повітряний про­шарок між тілом та одягом;

· закривати частини тіла, які найчастіше травмуються при обмороженні (пальці рук і ніг, вуха, ніс);

· пити більше теплих напоїв, що поліпшує терморегуляцію організму;

· дозувати тривалість прогулянок.

/Files/images/818249.gif

Кiлькiсть переглядiв: 815

Коментарi

  • Homeworks Of America

    2018-03-03 17:33:49

    essays essay writing for canadian students write essays for me [url=http://essays.store]creative writing personal essays[/url]...

  • Writing Online

    2018-02-25 07:06:22

    essays help with writing a narrative essay critical essays [url=http://essays.store]application essays[/url]...

  • Pay Day Loan

    2018-02-07 15:28:10

    money advance personal loans personal loans unsecured [url=http://personalloans.store]money advance[/url]...

  • Dewaynemoure

    2017-10-22 07:16:58

    Кошки / Животные и растения / Доска бесплатных объявлений в регионе Беларусь, Минская область Доска бесплатных объявлений в регионе Россия Принтеры, сканеры, копиры / Оргтехника / Доска бесплатных объявлений в регионе Россия, Башкортостан, Белебей Цветы / Животные и растения / Доска бесплатных объявлений в регионе Россия, Башкортостан, Бетеря Продажа автомобилей в регионе Россия, Кемеровская область прадать Самолет купить Авиадвигатели купить Аэродромная технику купить Дома, дачи, коттеджи продать...

  • semechkamr

    2017-06-27 07:32:27

    [url=https://семечка-джа.com/cs/%D1%84%D0%B5%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D0%B7%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8B%D0%B5/euforia-fem.html]Euforia fem Kmen konopne semeno[/url] Компания “Семечка Джа” занимается реализацией высококачественных семян канабисаотборных видов и уже несколько лет является лидером в этой области рынка. Посмотрите как в Америке сделан сбыт канабиса. Пример http://www.cannabiscollege.com/ или здесь https://www.cancer.gov/about-cancer/treatment/cam/hp/cannabis-pdq. Легализация делается во всё большем количестве объектов...

  • semechkamr

    2017-05-08 09:44:40

    [url=https://семечка-джа.com/nl/%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%80%D0%BD%D1%8B%D0%B5/master-kush.html]Master Kush hennepzaad stam Master Kush[/url] Компания-производитель “Семечка Джа” занимается реализацией качественных семян коноплиэлитных видов и уже долгие годы занимает одну из первых позиций в этом сегменте рынка. Заметьте как в США налажен рынок марихуаны. Например http://www.cannabiscollege.com/ или здесь https://www.cancer.gov/about-cancer/treatment/cam/hp/cannabis-pdq. Узаконивание делается во всё большем количестве субъектов...

  • teplitcaillic

    2017-01-07 17:25:20

    Наше производство - EКO TEC осуществляет разработку эко – технологий в области агро промышлености, а так же загородного жилья и т.д.. Наша компания накопила значительны опыт в этой сфере, который применяем, в своей работе. Поэтому наша продукция имеет высочайшее качество по ссылке http://teplitca.kiev.ua/g321680-otsinkovannye-karkasy-dlya каркасы теплиц....