Творчість відкриває в дитячій душі ті потаємні куточки, в яких дрімають джерела добрих почуттів.
Витоки творчих здібностей і обдарованості дітей на кінчиках їхніх пальців.
Чим більше майстерності в дитячій руці, тим розумніша дитина.
(В.О. Сухомлинський)
Важливим завданням сьогодення є становлення творчо активної особистості, здатної вносити прогресивні зміни в життя суспільства, здійснювати вибір, ставити й розв'язувати проблеми, бути винахідливими, мати творчу уяву.
Отже, цей процес, на основі вікових особливостей та за сприятливих психолого-педагогічних умов розпочинається вже на першій стадії освіти, тобто з раннього дошкільного віку.
На сучасному етапі розвитку дошкільної педагогіки проблему дитячої творчості неможливо розглядати окремо від питань навчання зображувальної діяльності.
У зв'язку з цим процес малювання, ліплення, аплікації потрібно розуміти не тільки, як засвоєння дітьми тих чи інших знань і вмінь, а виховання в них уміння естетично сприймати навколишній світ і передавати його в малюнках.
Як відомо, одним із основних завдань дошкільного закладу, на що, зокрема, спрямовує програма «Дитина», є забезпечення належних умов для повноцінного, своєчасного й різнобічного розвитку дитини з метою виховання ініціативної, творчої особистості.
Це завдання вимагає від вихователя переорієнтуватись у виборі методів організації занять з різних видів діяльності дітей: перейти від репродуктивних методів до продуктивних (творчих, дослідницьких).
Саме такі можливості надає художня творчість. Не володіючи достатньою мірою навичками читання, письма, усного мовлення, малі діти, як правило, віддають перевагу художнім засобам самовираження. Вони є для них водночас і засобами адаптації до зовнішнього світу, і засобами спілкування з довкіллям. Саме тому розвиток творчих здібностей дітей засобами образотворчого мистецтва є процесом природним та високоефективним. Залучаючи малюків до художньо-практичної діяльності, педагог реалізує не тільки завдання художнього виховання, а й більш глобальні — розвиває інтелектуально-творчий потенціал дітей.
Специфіка мистецької діяльності дошкільника полягає в обмеженості її технологічного аспекту, з одного боку, в поєднанні з буянням дитячої фантазії, нескінченним рядом художніх образів, з другого.
Самобутність останніх визначає мистецьку цінність духовних і рукотворних витворів дошкільнят, становить — СУТЬ ДИТЯЧОЇ ТВОРЧОСТІ.
У контексті сказаного головними завданнями є:
- Розвиток у вихованців спостережливості, уміння порівнювати, відгукуватися на красу.
- Ознайомлення з творами образотворчого мистецтва.
- Розвиток художніх здібностей, формування відповідних умінь.
- Навчання дітей створюванню багатофігурних сюжетних композицій.
- Формування особистої позиції при сприйнятті творів мистецтва та в процесі власної творчості.
- Навчання самостійного знаходження прийомів зображення при інтеграції видів образотворчого мистецтва.
- Організація роботи групою для втілення складного задуму.
- Навчання створювання оригінальних саморобок з природних і штучних матеріалів.
- Заохочування до дизайнерської діяльності, пов'язаної з благоустроєм та оформленням інтер'єру.
- Розвиток художнього сприймання при ознайомленні з творами живопису, графіки, скульптури, декоративно-прикладного мистецтва.
- Надання дошкільникові права вибору матеріалів, місця роботи, сюжету тощо.
- Надання можливості проявити творчість, спертися на власний досвід.
Дошкільники ефективніше оволодіватимуть мистецтвом створення художнього образу, якщо педагог інтегруватиме різні види образотворчої діяльності. Поступово діти навчаться самостійно комбінувати різні способи зображення і матеріали, відчують смак до такої роботи. Цьому сприятиме дизайн — діяльність, художнє рукоділля, різного роду конструювання, моделювання.
Отже, головне — не технічні уміння, а базис особистісної культури дошкільника, закладений образотворчим мистецтвом як одним із впливовіших на свідомість і поведінку.
Особливу роль у становленні образотворчої діяльності відіграє розвиток у дошкільників художнього сприймання при ознайомленні з творами живопису, графіки, скульптури, декоративно-прикладного мистецтва.
Особливу роль в особистісному становленні дошкільника відіграє надання йому права вибору матеріалів, місця роботи, сюжету тощо, можливість проявити творчість, спертися на власний досвід.
Розвитку сприйнятливості як властивості особистості дитини сприятимуть вправи з використанням в образотворчій діяльності широкої гами кольорів та їхніх відтінків, контрастних і пастельних кольорів, експериментування на палітрі, а в аплікації — паперу різних відтінків. Доцільно пропонувати дошкільникам завдання «етюдного» характеру, які допомагають передавати різні ракурси об'єктів, а також знаходити оригінальні рішення. Ознайомлення з предметами декоративно-прикладного мистецтва сприяє формуванню в дітей «почуття декоративності», уміння «читати» візерунки, збагаченню асоціативних зв'язків (порівнянню образів з реальними предметами, об'єктами).
ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ДИТЯЧОЇ ТВОРЧОСТІ
Одне з основних завдань сучасної педагогіки — це стимулювання дитячої творчості, що відображено в основних документах: «Законі України про дошкільну освіту» та «Національній доктрині розвитку освіти України у XXI столітті».
Щоб зрозуміти розвиток творчості дитини, необхідно знати особливості творчої діяльності дорослої людини. По-перше — це визначення поняття «творчість»; по-друге — розуміння механізмів його виникнення і останнє — це оволодіння вмінням керувати цими механізмами.
Чи вірне ствердження психолога В. С. Кузіна, що «Творчість — це діяльність, внаслідок якої людина створює оригінальні твори...» за відношенням до дитячої образотворчої діяльності, чи є вона творчою? У своїй методиці керівництва дитячою образотворчою діяльністю російський педагог Г. Г. Григорьєва дає визначення: «Дитяча образотворча діяльність за своїми об'єктивними можливостями носить творчий характер. Дитина не відкриває нічого нового для себе. Тому відповідно до діяльності дитини потрібно використовувати термін «творчість», обмежуючи його словом «дитяча»...
Процесу творчості передує довгий період накопичення уявлень про навколишній світ. Отже, навколишній світ і діяльність людини визначає емоційно-інтелектуальний досвід художника, який і служить джерелом ідей і художніх задумів.
ЕТАПИ ЗРІЛОЇ ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
- Бажання виразити думку, ідею почуття.
- З'явлення задуму.
- Виношування замислу.
- Виконання, реалізація задуму.
- Кінцева оцінка отриманого результату і його доробка, якщо є необхідність.
ПРОЦЕС СТВОРЮВАННЯ ДИТИНОЮ ХУДОЖНЬОГО ОБРАЗУ
Як і інші технічні процеси, уява розвивається у людини протягом усього життя.
Але уява дошкільнят ще бідна, що прямо пов'язано з невеликим життєвим досвідом дитини, з незначним запасом його знань. Виходячи з цього, можна виділити такі принципи роботи:
- Конкретизування та уточнення задуму під впливом результатів образотворчої діяльності.
- Формування вміння попередньо задумувати образ під впливом дорослого, у процесі навчання.
- Використання задуму і одночасного розвитку. Дитина супроводжує малюнок мовленням.
- Зацікавленість дитини образом.
- Етап завершення роботи, не пов'язаний з доробкою.
- Задум і реалізація задуму.
- Відомий вчений Н.В. Ветлугіна рекомендує використовувати для визначення продукту дитячої діяльності термін «художній образ».
Отже, можна зробити висновок: при всій подібності продукти й процеси діяльності дорослих і дітей відрізняються істотно. Специфіка образу, створеного дошкільником, сам процес його зародження та втілення зумовлені особливостями психічного та особистісного розвитку дитини-дошкільника.
СТВОРЕННЯ УМОВ ЩОДО РОЗВИТКУ ТВОРЧОСТІ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
Однією із основних умов розвитку творчої особистості дошкільника є широкий підхід до рішення проблеми: «Творчість: стиль життя».
- Педагогу необхідно зробити процес життя і діяльності дітей творчим, ставити дітей у ситуації пізнавальної, художньої, маральної творчості.
- Спеціальна робота на занятті, в іграх тощо націлена на розвиток творчості й повинна органічно увійти в життя дитини.
- Організація цікавого змістовного життя дитини в дошкільному закладі та сім'ї, збагачення його яскравими враженнями, забезпечення емоційно-інтелектуального досвіду.
- Урахування індивідуальних особливостей дитини при цілеспрямованому формуванні творчих здібностей. Важливо врахувати і темперамент, і характер, і здібності психічних процесів, і навіть настрій у день, коли має бути творча робота.
- Атмосфера творчості повинна бути необхідною умовою організованої до рослими творчої діяльності. Тут мається на увазі атмосфера довірливого спілкування, співпраці, співчуття, віри в сили дитини, підтримка при невдачах, радість від досягнення.
- Комплексне і системне використання методів і прийомів. Для цього знання, вміння повинні бути гнучкими, варіативними, навички — узагальненими, тобто використаними в різних умовах.
- Мотивація завдань, і не просто мотивація, а пропозиція дійсних мотивів, і підведення дітей до прийняття завдання, поставленого дорослими, — важлива умова творчої активності дитини.
- Матеріальне забезпечення образотворчої діяльності дошкільників. Різноманітність основних і додаткових матеріалів, вільний доступ до них стимулює творчу активність дітей.
ЗАВДАННЯ КЕРІВНИЦТВА ДИТЯЧОЮ ОБРАЗОТВОРЧОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ
Психічний, особистісний розвиток залежить від характеру навчання (як навчають) і специфіки (чому навчають). Необхідно пам'ятати, що повноцінний, психічний особистісний розвиток дитини іде в процесі засвоєння зображувальної діяльності в цілому, а не окремих її фрагментів. Тобто, при будь-якому мінімумі зображувальних знань, навичок, у будь-якому віці, діти повинні вміти їх використовувати самостійно. Тільки за цієї умови можна говорити про творчий розвиток особистості.
Одним із перших завдань керівництва дитячою зображувальною діяльністю є: формування мотивів зображувальної діяльності. В ранньому віці треба підтримувати зацікавленість до матеріалу, засобами дії з ним, стимулювати дослідницькі дії, підтримувати радість від досягнень, жагу «відкриття».
Пізніше (в дошкільному віці) більш чітко формується мотив, близький до мотиву гри. Чим дорослішою стає дитина, тим сильнішою у неї виникає потреба поділитися своїми враженнями з іншими людьми. Зберігаючи цей мотив, слід формувати у дошкільника намагання виконати зображення, котре впізнають інші, їх становлення і робить дитячу діяльність художньою, близькою до зрілої.
Друге завдання: передбачає вміння самому ставити мету тієї чи іншої діяльності. На творчих заняттях, де діти самі обирають мету — тему, важливо вчити дітей самостійно ставити мету, утримувати і досягати її.
Третє завдання: формування сприйняття. Навчання вмінню розглядати предмети, явища так, як це необхідно: придивлятися, порівнювати з еталонами форми, кольору, величин і на цій основі виділяти ознаки предмета чи явища.
Четверте завдання: формування у дітей зображувальних дій (зображення предметів).
СПЕЦИФІКА ОБСТЕЖЕННЯ В РІЗНИХ ВИДАХ ОБРАЗОТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Обстеження — це метод навчання і в той же час одне із завдань навчання.
Обстеження — це цілеспрямоване розглядання предмета, який необхідно зображувати.
Обстеження можна розділити на три різних, за характером етапи:
I етап — цілісне емоційне сприйняття предмета через якісь виразні ознаки.
II етап — аналітичне сприйняття предмета, тобто послідовне виділення зображувальних ознак, частин і якостей предмета.
Послідовність аналізу об'єкту зображення:
- Виділяють і називають найкрупнішу частину предмета і її призначення.
- Визначають форму цієї частини.
- Визначають положення цієї частини в просторі.
- Потім виділяють іншу (досить велику) частину і виділяють положення, форму, величину її за відношенням до основної.
- Виділяють колір.
Таким чином, виділяються всі досить великі частини. Потім звертається увага на деталі.
III етап — цілісне емоційне сприйняття предмета.
ПОРЯДОК ОБСТЕЖЕННЯ ПІД ЧАС ЛІПЛЕННЯ
- Виділення загальної форми чи основної частини.
- Виділення специфічної, характерної форми.
- Визначення форми інших частин і порівняння з формою центральної частини.
- Визначення величини інших частин у порівнянні з основною.
- Визначення положення цих частин по відношенню до основної.
- Фіксація уваги на основних рельєфних особливостях.
Предмет обстежується також і тоді, коли ліпиться.
АПЛІКАЦІЯ. СПЕЦИФІКА ОБСТЕЖЕННЯ
Під час виконання аплікації з окремих частин використовуються ті прийоми обстеження, що і в малюванні, тільки обстеження пальцем рекомендується проводити в зворотну сторону, — справа-наліво.
Під час виконання з паперу, складеного навпіл, предметів симетричної форми при обстеженні важливо показати симетрію в предметі.
Потім звернути увагу на пропорції.
МАЛЮВАННЯ. СПЕЦИФІКА ОБСТЕЖЕННЯ
Під час зображення з натури предмет розглядають в тому ракурсі, у якому буде виконуватись зображення.
Треба фіксувати увагу на частинах, які видно (при збереженні в цілому структури обстеження).
Під час зображення за уявою важливо, щоб діти могли «побачити» предмет не тільки в плані виділення його основних форм, але й можливих варіантів.
Обстеження іграшок, які зображують тварин і птахів, бажано проводити тільки після обстеження їх у живій природі.
Обстеження, по можливості, слід проводити після спостережень чи втілювати в спостереження.
ВПРАВИ ЗІ СЛОВАМИ НА ЗАНЯТТЯХ З ОБРАЗОТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
На заняттях при ознайомленні зі світом художника дитина зустрічається з новими словами. Враховуючи особливості дошкільника, необхідно так пояснити значення нових слів, щоб дитина мала можливість сприймати кожне слово емоційно, зацікавлено, граючи з ним.
Вправи з новим словом можуть допомогти збагачувати емоційне забарвлення мови. Вправа зі знайомим словом «диво» допомагає дошкільникам відчути інтонаційні відтінки настрою, коли він промовляє його з різною інтонацією.
Перелік вправ:
- Шепотіння слова.
- Прокричи слово.
- Слово стрибає.
- Слово співає.
- Сумне слово.
- Здивоване слово.
- Розчароване слово.
- Спокійне слово.
- Радісне слово.
Вправи зі словом на заняттях допомагають дітям «побачити» слова очима художника, краще відчути настрій, легко і назавжди запам'ятати.
ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ
Реалізація вищеназваних завдань дозволить педагогу сформувати необхідний рівень компетенції дошкільника у сфері зображувальної діяльності.
Рівень художньо-естетичної компетенції визначається такими умовами:
- сформованість такої якості, як спостережливість;
- вміння створювати зображення об'єктів з натури, які реалізуються на основі знань про традиційні і нетрадиційні засоби зображувальної діяльності;
- вміння дошкільника створювати свої оригінальні образи предметів і явищ;
- сформованість естетичного сприймання творів мистецтва;
- вміння і бажання дитини створювати свої оригінальні твори традиційними і нетрадиційними засобами зображувальної діяльності.